Вивихи від Моха

  • Якось

    ГЕЙ

    Знайома – шкільний бібліотекар. Син отримав двійку з літератури, за що був відправлений читати “Капітанську дочку”, яку мусів потім переказувати. Прочитав, прийшов розповідати. “…Вони заблукали в завірюху в степу, а потім зустріли гея, але той виявився доброю людиною і показав їм дорогу…” Мама в шоці: “Кого зустріли?” – “Ну, гея, голубого …” Мама за книжку – все, як Пушкін пише: заблудилися, зустрічають у заметілі мужика і звертаються до нього: “Гей, добра людино!”

    Колись

    ПАСТКА

    Знайомий розповів історію про те, що людина завжди зможе бути сильнішою за будь-які обставини, якщо тільки в неї вистачить розуму і духу. Його товариш, у минулому комітетник, сімдесятирічний дід, продавав машину на ринку. Вдало продав і поїхав на маршрутці додому. Дорогою зайшов у магазин, де працювала його невістка, щоб заховати гроші у сейф (140 тисяч гривень, сума немала). Пізній вечір. Втомлений, але веселий дід підходить до свого під’їзду. Стоп-засідка. Із залізних дверей назустріч вийшов один, а ззаду – ще четверо. Тікати нікуди. Позаду лише сходи у підвал, та й ті закриті від бомжів ґратами. Тупик. Найголовніший недбало попиває пивце з банки. Другий з ножем і троє просто здорові бики. Головний:

    – Швидко витягуй бабки, будеш сіпатися, нам доведеться обшукувати твій труп…

    Були б гроші, довелося б віддати. Ясно, що за дідом стежили цілий день, але не припускали, що він з продуктового магазину вийде вже «порожній», тому розповідати, що грошей немає, – тільки напрошуватися на ніж. Поруч у темряві йшов до під’їзду самотній перехожий, скоса поглядаючи на небезпечну групу темних силуетів. Бандити перечікували, поки свідок піде, навіть ножик заховали. Коли чоловік, скоса поглядаючи, відкрив під’їзні двері, дід раптовим рухом вихопив у головного банку з пивом і жбурнув між ґратами у підвал. Одночасно з цим він закричав:

    – Відбитки ВБИВЦІ У ПІДВАЛІ НА БАНЦІ! Дзвони в міліцію!

    Головний все зрозумів швидше за всіх. Він оцінив серйозність підвального замка і сказав:

    – Чоловіче, а чого ти так розкричався? Ми ж тебе й пальцем не чіпали. Так, постояли, поговорили. То що, кажеш, нема закурити? Ну, ні, то ні, ходімо, пацани. Бувай, діду.

    P. S.

    Через 15 хвилин приїхали менти, відкрили підвал, дістали баночку і повісили на власника пальчиків запис з камери спостереження. Прийняли всіх.

    І взагалі…

    Один хлопчик грався з іншими дітьми. Вони підіймалися вгору сходами. Всі, крім цього хлопчика, боялися піднятися надто високо. Пізніше дідусь запитав його: «Чому ти не побоявся залізти вище за інших?» «Тому що вони, піднімаючись вгору, дивилися вниз, – пояснив хлопчик. – Вони бачили, як високо залізли, і тому злякалися. Я ж піднімався і дивився вгору. Мені здавалося, що я перебуваю ще низько, і це спонукало мене продовжувати сходження».

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!