Так, міжнародний день обіймів — лише раз на рік. Але хто вам заважає обійматися частіше?

21 січня ми знову згадали, що треба обніматися. Бо це – міжнародний день обіймів. Колись його започаткували студенти, які таким чином протестували проти напруженості і тривожності, що зростали у суспільстві. І людям це сподобалося. Бо дружні обійми, позбавлені двозначності, здатні підтримати, збадьорити, вселити надію на краще, позбавити тривожності, подарувати почуття щастя.

Такий спосіб психологічної підтримки знайшов своє наукове пояснення. “Давно доведено, що обiйми є корисними для психiчного i фiзичного здоров’я, – каже Альона Головiна, гештальт-терапевт. – Є така думка, що пiд час обiймiв люди обмiнюються душевним теплом. Саме за допомогою обiймiв ви можете без слiв висловити людині своє кохання, захист, підтримку. Що більше людина обнімає чи приймає обійми, то більше довіри до світу вона відчуває”.

Загалом, як стверджувала американська психологиня Вірджинія Сатир, для виживання людині потрібно, щоб її обнімали 4 рази на день, для підтримкм – 8, для особистого зростання та розвитку  12. А якщо людина перебуває у стресі, вона потребує якомога більше обіймів.

То в чому секрет обіймів? Насамперед, вони діють на шкіру, що містить цілу мережу нервових закінчень, які надсилають у головний мозок сигнали “Все добре, я захищений”.

Під час обіймів покращується робота серця, нормалізується тиск, а найголовніше – починають посилено вироблятися гормони щастя (ендорфін, серотонін). А ще відбувається викид окситоцину  це той самий гормон, який активується у жінки після пологів і потрібен для налагодження зв’язку між матір’ю і дитиною. Цей гормон відповідає за почуття прихильності один до одного, робить дружбу сильнішою, а кохання – міцнішим. Крім того, окситоцин має знеболювальний ефект, тож обійми справді можуть зняти, наприклад, головний біль.

Біохімічні процеси, які проходять під час обіймів, позитивно впливають на фізичне і психологічне здоров’я. Такі люди менше піддаються стресам і депресіям, у них нормальна самооцінка, вони впевнені у собі, спокійні. Звідси – кращий імунітет (хворіють такі люди намагато рідше, а якщо і застуджуються, то швидко долають хворобу).

Обійми визнані дієвою терапією при лікуванні дітей з аутизмом та дорослих з деякими психічними розладами. А ще обійми називають “еліксиром молодості” і “секретом довголіття”.

До слова, обійми життєво необхідні дітям. Через них вони отримують базову довіру до світу, а значить, здатність любити. Якщо маленька дитина позбавлена тактильного контакту та ніжності, це може вплинути на її подальший розвиток. “Дитина, яку обнімають, пестять, притуляють, виростає здоровішою як фізично, так і психічно. Через такі прояви вона відчуває, що її люблять, а також отримує базове почуття безпеки і захищеності”, — каже психологиня.

А от діти, які виросли до 7 років без обіймів, можуть виявитися нездатними любити інших. З них, як правило, виростають психопати або соціопати. Брак дотикових відчуттів в дитинстві може призвести до емоційної холодності і комунікативним проблемам.

Існує міф, що хлопчиків не варто “балувати” ніжними проявами. Проте і хлопчики, і дівчата потребують дотиків в однаковій мірі. Між тим, хлопчики в дитячому віці отримують у 5 разів менше тактильних ніжностей, ніж дівчата. Ось чому, до речі, серед чоловіків є традиція рукостискання й поплескування одне одного по спині – цим вони компенсують брак дотиків, недоотриманих у дитинстві.

Врешті, обійми – унікальне дійство, яке однаково корисне як для того, кого обнімають, так і для того, хто обнімає. Вони немов примножують усю користь і свій позитивний вплив для обох.

Коли ми обіймаємося, відчуваємо теплоту та захищеність. Це те, чого так не вистачає кожному із нас. І зовсім необов’язково, щоб обійми мали якийсь інтимний підтекст – навіть у дружній обіймах є щось сакральне.

Обійми викликають відчуття довіри та безпеки, допомагають позбутись відчуття самотності та гніву. Під час обіймів з’являється відчуття щастя, при цьому розслабляються м’язи, знімається напруга та стрес, ми відчуваємо себе потрібними і такими, про кого турбуються. Обійми заспокоюють, покращують емоційний стан, нормалізують сон…

І, найголовніше, обійми вчать нас дарувати та приймати – і цей дар є безкоштовним і безцінним водночас. Тож не жалійте своїх обіймів!

Марина ФРОСТ

До теми

Андрій Фармуга, франківський громадський діяч, ветеран АТО, у рамках проєкту “Побратими” використовує “обнімальну терапію”.

Суть проєкту в тому, що боєць, який повернувся з війни і стикнувся з проблемою соціалізації, має справу не з психологом, який може бути далеким від того, що пережила людина на війні, а з такими ж, як він – бійцями, ветеранами, що пройшли війну і на власному досвіді знають, як важко повернутися до попереднього життя. Одним з таких тренерів є Андрій.

“Ви зауважували, що військові – колишні чи діючі – при зустрічі обов’язково обнімаються і плескають один одного по спині? І це не просто автоматизм чи традиція. Таким чином людина дає зрозуміти іншій: “я твій тил, ти захищений”. Адже під час військових дій чи навіть просто перебування у зоні АТО/ООС у людей напружується спина. Це відбувається підсвідомо. Таким чином людина намагається компенсувати відсутність відчуття захищеності. А після повернення у ветеранів ще довго зберігається напруження у спині. Коли ми обнімаємося, це розслаблює м’язи спини – зникають тілесні затискання, людина заспокоюється, розслабляється, – каже він. – І цей ефект зберігається навіть коли обнімаються між собою незнайомі люди. Таким чином знімається психологічний бар’єр, людина стає відкритою, готовою до комунікації”, – пояснив він.

За словами Андрія, кожен по-різному сприймає обійми та загалом дотики до себе – хтось більш відкритий, хтось менш. “Але я не чув жодного випадку, щоб “обнімашки” комусь зашкодили”, – посміхається тренер.