Літопис Галицький

«Депутати обласної ради закликали мешканців Прикарпаття до боротьби зі шкідливими звичками та формування навичок здорового способу життя.

 «Нація вимирає. На початку незалежності нас було 52 мільйони, а зараз – менше 40-а мільйонів. Так, дехто виїхав за кордон, але дехто помер і не народився. Мало красивих слів про те, що ми маємо тисячолітню історію і прямуємо в майбуття. І мало слів, що ми є носіями ідентичності, мови і культури. Не буде носіїв – не буде ані мови, ані культури, ані історії. Закликаю, батьки і школи – бережіть дітей, церква – бережіть дорослих парафіян!» – акцентував Олександр Сич».

(https://galychyna.if.ua, 24 лютого 2020 року)
 

У рік 7 528 [2020]. Паче коронавірусу китайського примучували того року [усіх] носіїв культури неміряної, історії тисячолітньої та мови [сичо-солов’їної] в городі галицькому та у всій землі руській [різні] звички шкідливі та надмірності нехороші, і не було від них спасу ніде — ні у ліфті рясно освяченому, ні [в поході] факельно-кадильному за цінності сімейні, ні серед гір буковельських, бо настало довкруг таке життя [чорне], аки п’ятниця для комунальників, хоч із моста у воду скачи, але й моста теж не було [ще] в городі галицькому.

Тож вимирали поволі, аки динозаври карпатські, що реваші прадавні на [писаному камені] пальцями трьома нашкрябали і в парку городському знову [народилися] з лапою ушкодженою, усі ті носії слів красивих, аки вовна гречана, мішків [із цементом] та інші плиточники і штукатурники незалежні, що [завчасно] не злиняли від погибелі лютої од звичок шкідливих за бугри [землі руської].

Бо ж не кожен із вимерлих знову народжувався, аки птиця прадавня [сифіліс] недолікований, а лише ті, кого мольфари гуцульські в реформованих амбулаторіях [спиртом] нашатирним на ноги ставили, голками у вуха обвислі кололи, помідори та яблука [паперові] до голови клеїли, від авітамінозу та рекордодефіциту рятуючи, і примівками [антигеноцидними], аки коломийками сороміцькими, їхній [дух] піднімали, а хто ж до церкви ходив та знахарів сторонився, то в спокусі [демонській] вельми перебував, як би то ласти склеїти, кінці віддати, дуба врізати та згинути, аки обри, без сліду.

І зійшлися тоді на раду до хоромів білих усі бояри [обласні] та різнопартійні, а поміж них і провідник їхній Александер Високий на прозвисько Вождь та Учитель [Історії], і стали закликати вони, аки весну-красну, [усіх] отців всечесних, попів православних, ксьондзів латинських, пасторів лютеранських та іже з ними пресвітерів [протестантських], а ще мул сарацинських, коганів юдеських, далай-лам, мормонів, растаманів, а свідків [Єгови] окремими повістками через cуд страшний викликали, і просили [їх] вельми, щоб начепили вони обереги на парафіян своїх [дорослих] від звичок шкідливих — іконки до лоба прибили, ладаном [обкурили], водою святою облили, бо, як казав творець плитч Саломон, коли не стане носіїв [культури і мови], то не буде кому валізи на вокзал донести, за бугор утікаючи…

НОРВАКС