Сьогодні, 5 березня, в Івано-Франківську студентам Університету третього віку розповіли про сепаратизм.

Лекцію про сепаратизм, етнонаціональні відносини у Європі та Україні провів аспірант кафедри політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Михайло Мосор. Також студенти та лектор обговорили сучасні актуальні проблеми та тенденції. 

Михайло Мосор розповів, що слово”сепаратизм” означає “відділяти”. Явище “сепаратизм” набув такого значення, яким люди знають його сьогодні, після Французької революції – саме тоді, коли почала формуватися нація. До того жителі Європи не асоціювали себе з нацією, натомість відносили себе до окремих регіонів.

Сепаратизм поділяється на три види: автономізм, сецесіонізм, іредентизм. 

Автономізм – це прагнення отримати певні права, але залишитися у складі держави. 

“В Україні є автономія – це Автономна Республіка Крим. У них була своя Верховна Рада, Рада міністрів”, – наводить приклад політолог. 

Сецесіонізм – це спосіб відокремитися та утворити власну державу, абсолютну незалежну. А ірредентизм – це коли частина нації однієї держави залишається у складі іншої держави та виявляє бажання приєднатися до своєї “материнської держави”. За словами лектора, це нерідкісне явище в історії.

“У ХІХ столітті з’явилася праця Юліана Бачинського “Україна Ірредента” (“Україна уярмлена”). Це здебільшого вживалося до рабів та кріпаків, але згодом перейшло на теорію міждержавних і етнонаціональних відносин”, – розповідає Михайло Мосор.

Лектор пояснює, що сьогодні про сепаратизм згадують, коли обговорюють вихід Великобританії з ЄС – “Brexit” (Брексіт), а також про Каталонію та Країну Басків, які прагнуть вийти за складу Іспанії.

Історію сепаратизму вчені ділять на три періоди: період формування національний держав (середина – кінець ХІХ століття), період між І та ІІ Світовими війнами, тобто міжвоєнний період, та після воєнний період. 

“Відомий дослідник Ентоні Сміт говорить, що нація лиш тоді може претендувати на автономію, коли дотримається кількох вимог: сформована культура та література, об’єднана нація, розуміння території, як Батьківщини, і найголовніше – це нація має ототожнювати себе не об’єктом історії, а суб’єктом”, – говорить лектор. 

Нагадаємо, безкоштовний Університет третього віку для літніх іванофранківців ініціював «Галицький кореспондент», запланувавши для юних душею студентів сім актуальних факультетів: правової грамотності, здоров’я, психології, культурно-дозвільної діяльності та рукоділля, краєзнавства, літератури та катехитичних знань.

Збираються літні люди щочетверга о 15:00 за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Пилипа Орлика, 4.