Літопис Галицький
«Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків висловив обурення на своїй сторінці у Facebook через оприлюднену урядовцями мапу нових районів/повітів на території теперішньої Івано-Франківської області.
“Не маю нічого проти Галича, але це показує ставлення експертів і міністерства до Франківська! …тепер суд буде в Галичі, пенсійний в Галичі, соцстрах і всі державні служби, податкова інспекція! Як треба не любити Франківськ, щоб робити таке! Вибачте за емоції! Будем збирати позачергову сесію міської ради у вівторок і висловлювати рішучу позицію, а якщо треба будем діяти в межах закону! Захистимо Франківськ!” – написав Руслан Марцінків».
(https://westnews.com.ua, 7 березня 2020 року)
У рік 7 528 [2020]. Уздрів того року лицар [свободний] Руслан-Марципан на прозвисько Збирун своїх богом даних земель [довколафранківських] в інтернеті фейсбучному карту мальовану, пошматовану [ворогами] галицькими на повіти якісь мізерні, і не міг він розгледіти на ній ні города [галицького], ні позначки про друкарню із трьома пальцями, лише районоповіт розпливався плямою сліпою, аки [міткою чорною], перед очима його враз посоловілими від обурення та гніву [праведного].
Був же сей Руслан-Марципан муж достославний та [газда] дбайливий, позастилав він рівненько свою богом дану [на пять років] землю в городі галицькому бруківкою та плиткою, щоб намети та вежі [свободні] рівно стояли й не падали, аки рейтинг передвиборчий, і походам [факельним] та маршам ціннісним було легко ходити, а щоб за рамки традиційні та межі пристойності [ніхто не виходив], кріпко хрестами тверезості розхитані устої моральні поправив та ліфти [небесні] бризками священними благословив.
Пристарав сей лицар свободний для города галицького [трохи] сіл приміських та замахнувся аж до земель надвірнянських оком своїм неситим та загребущим, бо ж намислив [собі] Руслан-Марципан у планах наполеонівських на [своїй богом даній] землі і квартали коломийські, і зони [коломойські], і колонії калуські, і горби верховинські до города галицького [якось] присобачити, щоб забудувати його аж від моря до моря.
Та змаліли враз усі помисли Русланові-Марципанові, аки шкіра шагренева, через [мапу] сю окаянну, що підклали йому підступно вандалісти-сатаністи та [інші] ліберасти гейпарадські, і закралася вельми велика бентега у душу [вразливу] Русланову-Марципанову, і напав на нього [соцстрах] галицький, та пенсійний з податковою галицькою душу його розтривожили, і суд [страшний] та немилосердний і також галицький наблизився до нього, аки царство [небесне].
І обиду велику відчув Руслан-Марципан через нелюбов таку до города свого, і [на ізмєні ]такій він заволав про рятунок, і примчали на підмогу йому дружинники з усіх [служб рятівних] із усього города галицького — від Опришівців до Угорників, а з [району тисменицького] навіть карету прислали за ним бистру, аки ріки тутешні, і з хрестом червоним, аки на плащі [мальтійському], і в кольчугу міцну та надійну із рукавами вельми довгими [по-санітарному] акуратно його спеленали.
НОРВАКС