Оголене тіло Яніна Доценко сприймає як топографічну мапу. Вона не бачить у ньому сексуального підтексту, а тільки його історію. «Тіло – це карта, яку цікаво досліджувати. Я роблю це за допомогою фотоапарата», – каже Яніна.
Вона – франківська фотографиня, яка однією з перших у місті почала робити знімки новонароджених. Водночас Яніна багато спілкується з породіллями, бо вони вчаться сприймати своє нове тіло.
За чотири роки роботи вона звертала особливу увагу на те, що жінки просять скоригувати у собі за допомогою фотошопу. Це викликало у неї бунт, вона стала поборницею бодіпозитивної течії. І тепер через фото намагається боротись за сприйняття жінкою самої себе.
Вдома Доценко облаштувала студію і запустила проєкт «My spaceship project». Вона фотографує частини тіла, які не містять еротичного і сексуального підтексту. Учасниками проєкту стають і чоловіки, і жінки. Світлини фотографиня викладає у свій Facebook та Instagram, при цьому, за бажанням моделей, їх особа не розкривається.
«Я порівнюю наше тіло та шкіру із космічним кораблем. Його пасажири подорожують з точки А в точку В, так само ми – подорожуємо в наших тілах. Під час дороги корабля в космосі на його обшивку щось впливає, залишаючи вм’ятини, подряпини. Це розповідає про його шлях. Так само і наше тіло. Все, що з нами стається, відображається на ньому. Нам просто треба сприйняти і полюбити це», – каже Доценко.
Люди, які приходять до неї, переживають різні емоції, адже не так просто роздягнутись і сфотографуватись. Тому перед початком фотосесії Яніна багато розмовляє з моделями, обговорює деталі. Якщо хтось вважає, що така фотосесія занадто особиста, то від неї можна відмовитись навіть перед самим стартом. Проте такого ще не було. Після зйомки люди самі відбирають фото, які будуть публікуватися.
«Всі, хто в мене був на зйомці, так само, як і я, намагаються полюбити своє тіло. Ми на цьому шляху, це прекрасно і безцінно», – переконує мисткиня.
До речі, Яніна справді фотографує саму себе. Пояснює, що бачити своє тіло збоку – цікаво. «Я було однією з тих жінок, які постійно худнуть і втягують живіт. Зараз вже перестаю це робити. Я роззула очі і побачила, наскільки я прекрасна й особлива. А зрозуміти це – ніби почати нове життя», – наголошує Доценко.
Яніна пригадує, що в проєкті брав участь чоловік із однієї зі скандинавських країн, де люди здебільшого світлошкірі та біляві, але у нього було багато темного волосся на спині і на грудях. Але він у відгуку написав тільки одне речення: що йому на початку було некомфортно, але потім це минулось. Ця людина росла в суспільстві, де ніхто ніколи йому не казав, що з ним щось не так. Ніхто не втручався в його особистий простір, і йому так добре. «Це відрізняється від сприйняття в українців», – зауважує Яніна.
Взяти участь у фотопроєкті легко: потрібно просто написати Яніні Доценко на її сторінці у соціальних мережах або зателефонувати та домовитись про зйомку. Вона не має визначеної ціни для фотосесії, завжди пропонує людям платити стільки, скільки вони хочуть.
Людмила ОЛЕНЮК