У світі катастрофічно бракує захисних масок. Навіть трапляється, медсестри змушені затуляти собі обличчя гігієнічними прокладками. Мало того, виявляється, у кожній країні є свій продукт-фаворит, який на початку карантину люди змітали з полиць магазинів. Американці скуповували молоко і курятину, чехи – борошно, португальці – квасолю і рис, а французи – макарони і… швейні машинки. А ось туалетний папір був популярним повсюди.
США. «Вам в Україні ще нормально живеться, бо в нас нема навіть експрес-тестів на коронавірус. Оскільки вони мають похибку, Америка не вірить цим тестам, – розповідає франківка Ірина Гулін, яка вже багато років живе неподалік Нью-Йорка. – А тест, який дає точний результат, людині роблять аж у критичному стані і лише за призначенням лікаря».
До речі, тест на коронавірус можна зробити просто надворі в одній із мобільних медичних палаток. Звісно, на це теж потрібне призначення лікаря. Людина в обумовлений час під’їжджає автівкою до такої палатки, висуває руку з вікна, медсестра бере кров. Через чотири дні надсилають результати. Такий механізм створений, аби мінімізувати кількість людей у лікарнях.
До лікарні може одночасно звернутися, скажімо, п’ятеро людей, хворих на коронавірус, але госпіталізують лише «найважчого», решту відправлять додому лікуватися. У медзакладах просто немає місця. Лікарів не пускають у відпустки.
В Америці біда із захисними костюмами і масками, особливо складно лікарям. Закон забороняє їм носити саморобні маски чи приймати їх від волонтерів. Нещодавно місцеву медсестру звільнили за те, що носила маску, яку сама собі пошила. А медичних масок катастрофічно не вистачає. Медику раз на тиждень видають одну респіраторну маску n95! Купити маски просто немає де, навіть в інтернеті не знайти. Знайома медсестра, яка працює в пологовому відділенні, розповідала Ірі, що вони від безвиході затуляють собі обличчя гігієнічними прокладками.
«Волонтери шукають по будівельних фірмах маски для медиків, привозять їм їжу в лікарню, – розповідає дівчина. – У декотрих медзакладах відкрили свої невеличкі продуктові магазини».
Надворі люди зазвичай без масок, навіть у супермаркетах працівники не мають масок. У декотрі магазини впускають лише по 20-30 людей, але в багатьох немає ніяких обмежень.
Найбожевільніший ажіотаж був, коли в школах оголосили карантин. В людей почалася паніка, всі хлинули затоварюватися. До вечора майже у всіх крамницях не стало хліба, молока і курятини, ну, і звісно ж, туалетного паперу. До речі, з курятиною досі проблема: якщо тобі пощастило бути на початку черги, то, можливо, встигнеш купити хоч шматок курячого м’яса. У деяких магазинах продають лиш пачку яєць на одну людину.
Також на початку карантину декотрі магазини підняли ціни на воду. В Америці протизаконно підвищувати ціни під час стихійного лиха. Люди дуже обурювалися в соцмережах, публікували фото. Мер із поліціантами їздили по тих крамницях і штрафували без будь-яких дискусій.
Багатьох американців у зв’язку з карантином звільнили з роботи. «Кажуть, що зараз держава має зробити виплати по 500 доларів на дитину, також можна подаватися на допомогу по безробіттю», – каже Ірина.
У Нью-Йорку школи не закривали на карантин досить довго. Справа в тім, що у цьому місті 70% дітей – з сімей з низьким доходом, тому більшість цих дітей залежать від шкільного харчування. Зрештою проблему вирішили: школи таки закрили, але двічі на тиждень під школу приїжджає машина з продуктами. Батьки приходять і забирають додому порції для своїх дітей.
Як загалом атмосфера? «У моєму оточенні більшість дівчат стурбовані тим, що застрягли вдома з дітьми, найдужче виснажує шкільне навчання он-лайн – це найгірше, що може бути, – усміхається Іра. – Ми між собою в чаті жартуємо, що такими темпами від нервів можна навіть почати пиячити».
Іран. Вчора тут був перший день після закінчення суворого карантину, який тривав ще з лютого. А це означає, що підприємства знову працюють, хоча заклади освіти, кафе, салони краси і спортзали поки лишаються закриті. Діти навчаються за допомогою відповідної телепередачі на державному каналі. Чимало фірм відправили своїх працівників у вимушені відпустки, але все ж виплачували мінімальну зарплату. Економіка країни, звісно, постраждала, але не катастрофічно. Хоча в Ірані економічна ситуація вже років 20 погана. Вони звикли мати заначку на «чорний» день. Бідняки, які завжди продавали шкарпетки біля світлофорів, робили це і під час карантину.
«Регіон, де зараз живу я, спеціалізується на сільському господарстві, – розповідає франківка Надія Черниш, яка оселилася в Ірані. – Тут люди ніколи не голодують, завжди є вдосталь овочів, фруктів, м’яса… Для людей, які звикли працювати на городі, карантин не страшний».
Пік карантину в Ірані припав на новорічні свята, під час яких прийнято багато мандрувати країною. Тому поліціанти перекрили всі дороги.
Маски майже не носять, та й немає де їх купити. У перші дні карантину був переполох – всі скуповували маски, у Тегерані продавали звичайну хірургічну маску аж по 10 доларів. Потім уряд вилучив маски в усіх продавців і заявив, що даватиме їх лише тим, хто найбільше потребує, наприклад, медичним працівникам. Хоча іранці тим і не сильно переймаються. Взагалі вони і через сам карантин не дуже панікують.
«Для місцевих це якась аж 43-тя проблема, – пояснює Надія. – В Ірані й справді люди звикли до кризових ситуацій. Я тут уже пів року і лише за цей час в країні сталося стільки, що голова обертом: протести, інтернет зникав на місяць, танки їздили і стріляли в людей, землетрус, повінь, атака болотних крокодилів, сходження лавини, літак збили…».
Франція. Тут, аби вийти надвір, необхідна поважна причина, офіційно підтверджена. Як розповідає франківка Ліда Зінько, яка зараз мешкає в Ліоні, йдеться про відповідний формуляр, де людина вказує свої дані, місце проживання, поточну годину і причину свого виходу: у робочих справах (але в такому разі потрібна ще й довідка від роботодавця); покупки першої необхідності; лікування чи ургентна консультація; догляд за дітьми чи людьми вразливих груп; участь у місіях, які мають загальний інтерес. Також дозволяється прогулятися вулицею годину на день і в радіусі кілометра від дому. Парки закриті ще з перших днів карантину.
«Насправді люди дуже зловживають цими формулярами, – каже дівчина, – пишуть, наприклад, що йдуть помогти стареньким родичам, а насправді захотілося просто з дому вийти. Бо на вулицях людей предостатньо. Щоправда, якщо зупинить поліціант, потрібно довести вказану у формулярі причину виходу з дому. Скажімо, коли я йду в аптеку, то завжди беру з собою рецепт від лікаря».
Лікарні переповнені. Медперсонал забезпечений хірургічними масками, а людям рекомендують їх носити лише, коли є відповідні симптоми.
Наразі у Франції активно обговорюють застосування гідроксихлорохіну (є похідним хлорохіну, який використовують проти малярії) для лікування від коронавірусу.
Людям, які пішли у вимушені відпустки, держава сплачує 70% зарплатні.
У магазинах час від часу бракує не лише макаронів, рису і борошна, але і… швейних машинок. Люди масово почали шити.
Португалія. Тепер пляжі у передмісті Лісабону, як ніколи, порожні. Приміром, на мості, через який пролягає дорога до одного з пляжів, стоїть поліція. Туди – зась.
«Я одразу казала своєму чоловікові, що португальцям не такий страшний буде коронавірус, як те, що не можна буде обійматися та цілуватися при зустрічі і ходити до ресторану, – каже франківка Ірина Ремик, яка живе в столиці Португалії. – Так і є».
Вона розповідає, що місцевим підприємцям на час карантину дозволили не платити податки.
Маски тут – не в тренді, бо ж міністр здоров’я сказала, що маска потрібна лише хворим або, якщо перебуваєш у людному місці.
Австрія. Франківка Катерина Доберніг каже, що карантин в Австрії з кожним днем стає все жорсткішим. Наприклад, кілька днів назад заборонили, аби до магазину ходили більше однієї людини від сім’ї. «Тобто я вже не можу піти за продуктами разом із чоловіком, лише сама, – каже вона. – Також тепер ще й має бути надягнута маска. Думаю, незабаром введуть і комендантську годину».
У супермаркетах дефіциту немає, але сухі дріжджі знайти неможливо. Австрійці під час карантину почали багато випікати.
Громадський транспорт їздить, але в передні двері заходити не можна – аби максимально убезпечити водія.
Чехія. Як розповідає прикарпатка Наталя Вотрубова, яка вже понад 20 років живе у Празі, більшість чехів чемно дотримуються карантину і сидять удома. До магазинів ходять регулярно. У великі супермаркети впускають по 10-15 чоловік. В тренді – борошно, рис і молоко, яке може довго зберігатися.
З 7-ї ранку до 10-ї ранку – час на закупи лише для пенсіонерів, оскільки вони в особливій групі ризику.
Саудівська Аравія. Минулого тижня тут ввели комендантську годину: 15-ї до 6-ї ранку. Штраф – 3000 доларів. Суворі обмеження навіть у такій консервативній закритій країні дуже відчуваються, найгірше багатодітним сім’ям, які мешкають у квартирах.
Як розповідає франківка Христина Амірза, іноземці, які працювали за контрактом, продовжують працювати (але обмежений час), решту роботи виконують з дому. Тим, хто не встиг виїхати, іноземці з Азії чи нелегали, тяжко, бо роботи немає, тому витрачають свої накопичення. А хто покинув свої роботи, якщо це громадяни Саудівської Аравії, держава допомагає. Якщо ж громадянин не отримує обіцяного фінансування, тоді накладається штраф на установу, де він працює. Адже йдеться про адміністративні процедури, які в цей час фінансуються з державного бюджету.
Наталя МОСТОВА