У Чистий четвер перед Великоднем на 93-му році життя відійшла у вічність Лукія Крип’якевич-Лукомська – відома архітекторка, донька Лева і небога Івана Крип’якевичів. 

Вона реалізувала понад три десятки проєктів на Прикарпатті, пише Локальна історія. Серед них: турбаза «Верховина» в однойменному селищі (1969–1982), поштамт у місті Яремче (1987), Будинок художника (1970), готель «Україна» (нині «Надія»; 1975), обласна дитяча лікарня (1985) та низка житлових будинків у Івано-Франківську.

Народилася Луця (як лагідно називали дівчинку вдома) 2 січня 1928 року у місті Бережани в родині професора Бережанської гімназії Лева Крип’якевича. Мама – донька греко-католицького священика о. Івана Березинського.

Напередодні Другої світової війни Лукія втратила маму, а через кілька років трагічно загинув її молодший брат – Нестор. За прикрим збігом обставин під час переходу фронту в 1944 році Лукія залишилася сама в помешканні. Поки батько був у відрядженні у Львові, після бомбардування Бережани раптово «звільнили» радянські війська. 

Після навчання у Львівській політехніці (1945-1950 рр.) за скеруванням потрапила в Станіслав (нині Івано-Франківськ), де почала працювати архітектором в проектному інституті. 
За проєкт санаторію-профілакторію «Джерело Прикарпаття» поблизу села Вигода Долинського району (1986) отримала премію Ради міністрів СРСР у 1988 році.

До кінця життя Лукія Крип’якевич-Лукомська залишалась активною громадською діячкою. Була почесним членом Української академії архітектури. Вболівала за долю рідного міста і країни.

Нагадаємо, днями у Франківську від коронавірусу помер сільський голова Братківців