Днями

ШИРІНКА

Знайома розповіла. Звати її Ірина. Їхала вона якось зі своїм хлопцем у поїзді, і вони жваво розмовляли. Вона сказала йому номер своєї мобільної аськи, хлопець кудись записав, і продовжують розмовляти. Раптом їй на аську приходить повідомлення від незнайомця.

Незнайомець: «Привіт, Ірино, поїзд спізнюється, так?»

Ірина: «А ви хто?»

Незнайомець: «Я їду в цьому ж вагоні».

Ірина піднімає голову і шукає нахабу, яка їй це пише.

Незнайомець: «Я навпроти вашого хлопця. Ірино, заради Бога, попросіть свого хлопця застебнути ширінку».

Якось

ХОМ’ЯК

Їду якось в метро. Біля дверей стоїть хлопець, у нього в руках коробка від mp3 магнітоли «Піонер» для авто. Стою, читаю, і тут на слова “Обережно, двері зачиняються” якийсь хлопчина зривається, вихоплює коробку і вискакує на перон. Двері закриваються, поїзд рушає. Власник коробки розпачливо кричить: “Сволота, хом’яка вкрав!”

Колись

ЛОТЕРЕЯ

Кілька років тому одна українська кондитерська фабрика провела рекламну акцію для розкрутки свого шоколаду. Влаштувала безпрограшну лотерею, квитками в якій були обгортки від стограмових плиток шоколаду. На їх внутрішньому боці були віддруковані малюнки звіряток, на одній обгортці – або ліва, або права половина мордочки. Склав ліву і праву картинки – отримуй приз, вартість якого зазвичай не перевищувала вартості плитки, тож навряд чи було доцільно витрачатися на його отримання. Але серед виграшів було декілька зарубіжних круїзів і цілком пристойні машини за ціною квартири в столиці. Народ захвилювався, захотів відчути смак солодкого життя. Проблема була в одному – правих половинок випустили багато, а лівих – мало. Незважаючи на це, на фабрику ринув потік кандидатів на машини та круїзи. Найхитріші друкували картинки, яких було обмаль, на кольоровому принтері. Найрозумніші використовували новітню техніку й оригінальний папір, попередньо стерши з нього фабричний малюнок. Викрили всіх. Хитрим трохи дорікали. У розумних ненав’язливо цікавилися, де вони отримали навички роботи з комп’ютерною технікою. Для викриття не знадобилося навіть проводити хитромудрих експертиз. Справа в тому, що лівих картинок випустили не мало і не дуже мало, а взагалі жодної!

І взагалі…

Єдиний чоловік, що врятувався після корабельної аварії, був викинутий на безлюдний острів. Він з усіх сил молився Богу за спасіння, і кожен день вдивлявся в обрій, але ніхто не плив на допомогу. Змучений, він врешті побудував хатину з уламків корабля, щоб захиститися від стихії і зберегти свої деякі речі. Але одного разу, поблукавши в пошуках їжі, він повернувся і побачив, що його хатина охоплена полум’ям і до неба сходить дим. Сталося найстрашніше: він втратив все. Прибитий горем і відчаєм, він вигукнув: «Боже, за що?» Рано-вранці наступного дня його розбудили звуки корабля, що поспішав на допомогу.

– Як ви дізналися, що я тут? – спитав чоловік своїх рятівників.

– Ми бачили ваше сигнальне багаття, – відповіли вони.