Франківські волонтерки допомагатимуть породіллям відновитися після пологів та впоратися з хатніми справами.

Після народження дитини вся увага належить малюку, а про маму забувають. Тоді як їй у цей час дуже потрібна підтримка. Троє франківок розпочали у місті проєкт «Мадара», аби допомагати породіллям. За проханням молодих матусь їм приготують рекласуючі ванни, зроблять масаж, зварять їсти, побудуть з дитям і поділяться корисними лайфхаками природного материнства. І найголовніше – оплата за такі послуги не обов’язкова. Що то за такі дивачки-волонтерки, дізнавався «Галицький кореспондент».

Нащо того клопоту?

Все почалося з волонтерського проєкту взаємодопомоги молодих мам «Каструлька», який діє в Ізраїлі. І така ініціатива також вже створена у Києві. Працює це приблизно так: мами, які недавно народили і потребують підтримки, пишуть запит в Фейсбук-групу – принести обід або недовго посидіти з дитиною. На прохання відгукуються волонтери, які можуть допомогти. Часто волонтерами стають такі ж мами, але в яких уже самостійні діти. Як правило, приходять люди, які живуть по сусідству, аби не доводилось далеко їхати і можна було оперативніше допомогти. Деякі самі пропонують свої послуги або продукти. Хтось не любить готувати їжу, але залюбки може поділитися добротним одягом чи побавитися з малюком.

Троє франківок надихнулися цією ідеєю і аж кілька років виношували задум. Так само захотіли підтримувати місцевих новоспечених матусь у післяпологовий період. Свій волонтерський проєкт назвали «Мадара», що означає «МАмі ДАрую РАдість». І вже в квітні зареєстрували в Фейсбуці сторінку проєкту. Кожен охочий уже може стати і волонтером цієї ініціативи, і скористатися її послугами.

Ідейниці «Мадари» Леся Зузук, Наталя Мельничук і Наталя Король – соціально реалізовані жінки, щасливі дружини і мами, мають власну улюблену справу, займаються втіленням багатьох різних ініціатив. Здавалося б, нащо їм ще й цей клопіт? Кажуть, що чинять за покликом серця, як би банально це не звучало. «Мамусі дуже вразливі в перші місяці після пологів, а тим паче ті, які народили вперше, – каже Леся Зузук. – Знаю, бо сама таке пережила. Це особливий період, коли разом з радістю і любов’ю до нової людини часто приходить ще й відчуття самотності й ізольованості від суспільства. Більшості дуже важко уявити саме породіллю об’єктом турботи. Адже це від мами чекають тепла, ніжності, що вона все зробить, все владнає… Однак жінка, яка недавно народила, просто мріє, аби хтось бодай раз на тиждень звільнив її від хатніх справ, приготував їжу, прибрав у хаті, вислухав, час від часу їй вкрай важливо побути наодинці з собою, просто нічого не робити, в спокої і тиші». Оскільки від внутрішнього стану жінки напряму залежить гармонія у її сім’ї, після пологів треба піклуватися не лише про малюка, але і про маму, принаймні на початках. Волонтерки «Мадари» підтримуватимуть жінок, в яких є дітки віком до двох років.

«Сьогодні жінка може опинитися сама в чотирьох стінах з немовлям, без допомоги, – продовжує Леся. – З іншого боку, є люди, які дуже хочуть робити добро і не знають, з чого почати. Звичайно, можна переводити гроші в благодійні фонди, але можна допомогти і власним часом, наприклад».

Соціальний статус не важливий

Дівчата з «Мадари» не орієнтуються на якусь окрему категорію жінок, тобто породілля може бути як із малозабезпеченої сім’ї, так і заможною пані. Суть не в статках, а у відновленні рівноваги, тож соціальний статус тут геть ні до чого. Зустріч буде відбуватися за домовленістю по телефону. Обиратимуть найзручніший для усіх час. Кількість візитів до породіллі волонтерки визначатимуть по ситуації. Можливо, комусь достатньо буде одного разу на тиждень, комусь – частіше. Сподіваються, що зловживання не буде.

Також створять чат, де волонтерки збиратимуть відгуки, враження, потреби, туди додаватимуть кожну маму, яка хоч раз звернеться по допомогу.

Не соромитися

Окрім підтримки та допомоги у хатніх справах, «Мадара» пропонує жінкам процедуру післяпологового сповивання. Щоправда, у цьому випадку за добровільну пожертву, бо тут уже використовуються ефірні олії, спеціальний шарф та інші засоби.

В Івано-Франківську про сповивання мало хто знає і, тим паче, пробував. А це було звичною практикою у наших предків, однак з часом забулося. Як розповідає сімейна лікарка, психологиня Любов Венгренюк, яка долучилася до ініціативи «Мадара» і сповиватиме жінок, ця процедура потрібна для фізичного і психологічного відновлення після пологів. Жоден метод сучасної медицини не здатен замінити післяпологове сповивання. Триває процедура кілька годин. Під час сповивання відбувається розпарювання тіла, роблять масаж спини, живота, ванну з травами, обтирання натуральними ефірними оліями, а також масаж ребозо (вібраційна техніка погойдування тіла спеціальною тканиною).

Також сюди входить пиття відвару трав’яного чаю, відверта розмова, коли жінка нарешті відпускає всі свої переживання і внутрішні затиски, арт-терапія. Потім породіллю загортають у довгі рушники – все тіло, від ступень до шиї – дуже туго і ще тугіше затягують. Так потрібно лежати близько 20 хвилин, можна, за бажанням, і більше, і, як стверджує фахівець, це дуже приємно.

Для чого потрібні всі ці дивні ритуали? Любов Венгренюк пояснює, що саме так породілля нарешті по-справжньому розслабляється, жінка припиняє рухатися, як під час вагітності, у неї відновлюється хода. Поки кістки не відновилися на колишній лад і не набули неправильної форми, йде стимуляція цього процесу ззовні, тобто ефективно коригується фігура. Поліпшується тонус м’язів, відбувається стимуляція кровотворних органів, усувається набряк кінцівок.

«Уявіть собі комод із безліччю шухлядок, – каже лікарка. – Жінка після пологів – це ніби ось такий комод, але з відкритими шухлядами. І якраз сповивання дозволяє закрити ці шухлядки, повернути їх на своє місце. Так жінка нарешті почувається цілісною і гармонійною. Бо ж більшість післяпологових депресій стаються через те, що породілля почувається, ніби кострубата куля – незібрана і розпорошена врізнобіч».

Також волонтерки ділитимуться з породіллями лайфхаками так званого природного догляду і виховання дітей. «Наприклад, чудовий досвід використання багаторазових підгузків зі спеціальними вставками замість звичних памперсів, – каже Леся – Це зручно, дешево й екологічно. Але їх ніде не рекламують. Також багато жінок недооцінюють, а деякі навіть чомусь бояться носити діточок у слінгу. А це ж настільки практично! Так само ще є купа чудових перевірених порад щодо грудного вигодовування. Ми готові ділитися цими знаннями».

Волонтерки закликають жінок не соромитися і звертатись по допомогу, бо спільнота вже місяць публікує про себе дописи на сторінці в соцмережі, однак більшає охочих лише поволонтерити.

Наталя МОСТОВА