Нещодавно жителі Долинщини відчули справжній землетрус. І навіть не один, а два. Хтось пережив страх, комусь здалося, що це просто великогабаритний транспорт проїхав по дорозі, інші ж – одразу здогадалися, що це був землетрус. А були й такі, які зовсім нічого не зауважили.
Два рази за день
1 червня цього року Головний центр спеціального контролю зареєстрував землетрус на Івано-Франківщині. Джерело землетрусу було розташоване в районі міста Долина на глибині 2 кілометри. Поштовхи зафіксували о 07:22, потужність – 3,2 за шкалою Ріхтера.
Тоді повідомили, що землетрус можуть відчувати окремі люди всередині приміщення, особливо на верхніх поверхах. Втім, він не несе загрози для населення.
Цього ж дня на Прикарпатті зареєстрували ще один землетрус. Поштовхи зафіксували о 21:05, потужність – 2,7 за шкалою Ріхтера. Джерело землетрусу – теж у Долині, на глибині два кілометри. Цей землетрус за енергетичними параметрами був дещо слабшим за попередній, але також міг відчуватися окремими людьми всередині приміщення та не становив загрози для населення.
Без наслідків
Міський голова Долини Володимир Гаразд розповів, що, коли землетрус «пройшов» Долинщиною, нічого страшного не трапилося. Каже, що поштовхи були невеликої сили, а їхнім епіцентром було село Якубів.
«Найбільше трясло на території Якубова, Солукова, Підбережжя, Тяпче, Гошова, Яворова. Тобто там, де найбільш активна зона нафтогазовидобутку на Долинщині. Зважаючи на це, дехто вважає, що це власне й стало причиною поштовхів», – розповідає Гаразд.
За його словами, Долинський район перебуває в зоні підвищеного ризику землетрусів.
«Це правда, що у нас ймовірність землетрусів є більшою. Фахівці пояснюють, що головний фактор – це тривалий інтенсивний видобуток вуглеводнів, що спричиняє зміну поля напружень в зоні видобутку. Сейсмічна активність проявляється в районі покладів газу через 2-16 років, на нафтових промислах – через 7-30 років. Зрозуміло, що нафтовики будуть заперечувати цей факт. Але це добре, що не було наслідків. А якби були, тоді що б робили? Вони мали би відшкодовувати збитки», – зауважує міський голова.
Окрім того, останнім часом нафтовики задля збільшення віддачі нафти активно використовують технологію гідрологічного розриву пластів (ГРП). Це також може бути причиною землетрусу.
Володимир Гаразд припускає, що сейсмічна активність у районі Долини пов’язана зі складним, напруженим станом геологічного середовища, нижче від зони нафтового родовища, а також додатковими гідродинамічними чинниками. Зокрема, активізації сприяло застосування упродовж 1958-1963 років законтурного закачування води, а також застосування технології гідророзриву пласта. Це призводить до відчутних землетрусів, деформації порід, зминання і розривів обсадних колон свердловин. А поява нових вогнищ землетрусів, починаючи з 1983 року, свідчить про сучасну тектонічну активність наявних геологічних структур.
Потрібні дослідження
Сейсмолог Олег Басараб зауважив, що, відповідно до 12-бальної шкали Ріхтера, землетруси в Долині не належать до потужних. Поштовхи від 1 до 5 балів майже не відчутні, від 5 до 7 балів – на верхніх поверхах багатоповерхівок гойдаються люстри, від 7 до 9 балів – стіни будинків дають тріщини, від 9 до 12 – руйнуються будинки. Залежно від причин і місця виникнення, землетруси поділяються на тектонічні, вулканічні, обвальні, моретруси, техногенні або антропогенні.
Басараб вважає, що у Долині стався саме обвальний землетрус. Вони спричинені обвалом гірських порід, які залягають над порожнинами, які з різних причин утворюються в земній корі. Найчастіше такі обвальні землетруси трапляються в породах, які мають властивість розчинятися підземними водами, до них належать, зокрема, сіль і вапняки.
«При видобутку корисних копалин утворюються порожнини, повітряні капсули, які ніхто не засипає. Деякий час там циркулюють підземні води, а потім трапляється обвальний землетрус», – каже сейсмолог.
За його словами, більшість таких землетрусів є неглибокими, оскільки видобуток не ведеться на великих глибинах.
«Такий землетрус – ніби й природне явище, але не без участі людини. Я вважаю, його причина у видобутку нафти і газу та у некоректному його завершенні. Якби це був землетрус, пов’язаний з тектонікою літосферних плит, то відчули б його не тільки на Долинщині», – зауважує науковець.
В Україні існує спеціальна апаратура, яка дозволяє визначати об’єми геологічних порожнин, які загрожують землетрусами. Олег Басараб вважає, що їх дослідженнями потрібно займатися на державному рівні.
Страшно не було
Відчули землетрус далеко не всі жителі Долинщини, дехто про те, що сталося, дізнався тільки з Інтернету.
Мешканець села Солуків Денис Мудрий ранкових поштовхів не зауважив, бо ще спав. Про землетрус дізнався від знайомого.
«Я спочатку не повірив, що у нас міг статися землетрус. Мені 43 роки, і я не пам’ятаю чогось схожого. Я таке явище тільки в кіно бачив, а там він масштабний – будинки падають, тріщини утворюються. Думав, товариш сміється з мене, а він показав мені офіційну інформацію. А той землетрус, що був о 21 годині, я теж не застав, бо поїхав із села до родичів», – каже Мудрий.
А от інша жителька району, Світлана Сенів, каже, що поштовхи її добряче налякали.
«Я вже прокинулась, але ще була в ліжку. Щось дуже сильно гримнуло в хаті, а потім – затрусило. Було дуже страшно, а ввечері це повторилося з трохи меншою силою», – пригадує жінка.
Оксана Кішка також живе на Долинщині. Розповіла, що ніколи подібного не відчувала. Спочатку було збентеження і нерозуміння того, що саме відбулось. Думала, що хтось увімкнув пральну машину.
«Потім, коли зрозуміла, що це землетрус, то з’явилася паніка. Зважаючи на те, що в кімнаті спав синочок, а я вагітна, то відчула страх. В цей час якраз вмивалась у ванній», – ділиться переживаннями жінка.
А от Дмитро Рушний спочатку подумав, що по дорозі проїхав якийсь великогабаритний транспорт – вантажівка абощо. Тому трохи потрусило. Навіть не припустив, що це був землетрус. Лише коли ввечері знову були поштовхи, то вже зрозумів, що це було.
«Страшно не було. Поштовхи були несильні, та й тривав землетрус зовсім коротко, не знаю, чи 10 хвилин. Варто було би боятися, якби це був землетрус сім і більше балів, а цей – легкий та майже невідчутний. Не бачу сенсу переживати. Знаю, що науковці, вчені кажуть, що це може бути пов’язано з видобутком нафти і газу. Але ніхто точно не знає», – зазначає Рушний.
Ріта БОДНАР