Є відома фраза: «Диявол в дрібницях». Натомість сьогодні у житті України можна спостерігати справжню дияволіаду – цинічну та спрямовану на досягнення приватних, а не державних цілей.

Для сучасного суспільства важливими є символи. Здається, вже весь світ переконався, що українцям до снаги зробити три революції протягом 25 років, але не виходить поступально розвиватися. Це не вирок і не стадіон, а свідчення впливу століть бездержавності та засилля на верхніх поверхах суспільної піраміди тих, кому своя сорочка ближче до тіла. Мільярд гривень готівкою, задекларований «слугами народу», – це крах міфу про «нові обличчя» та демонстрація браку стратегічного мислення. На жаль, Україна з початку 2020 року неодноразово демонструвала власну слабкість, наче насолоджуючись поведінкою жертви та підтверджуючи російську тезу про себе як failed state (державу, що не відбулася).

Карантинні обмеження виявилися малоефективними для громадян, які не отримали протягом трьох місяців відповіді на питання, як жити, в умовах, коли економіка країни зупиняється. Натомість коронавірус буяє з новою силою в умовах неможливості посилити карантин. Перерозподіл фінансів у державному бюджеті виявився вигідним насамперед для великого бізнесу, тоді як налагодити ефективні виплати медикам, які борються з коронавірусом, МОЗ виявилося неспроможним. Президент розповів, що хотів би власним прикладом довести необхідність бути обережним з COVID-19, але на коронавірус захворіла його дружина. Процес у справі Сергія Стерненка демонструє не лише портновоорієнтованість української Феміди, але і провал реформування Національної поліції, і це «2 в 1» має дати суспільству сигнал, потужніший за різні реклами.

Ми живемо в час, коли процеси глобалізації дозволяють не чекати на Мойсея з 40 роками блукання по пустелі, а діяти рішуче та вправно. Українці потребують політиків, спроможних ухвалювати та пояснювати непопулярні рішення, без яких ми станемо сірою зоною у центрі Європи. Величезною та омріяною у Кремлі. Новий призов ефективних політиків відбувається не сезонно, а ситуативно, наразі це висуванці вулиці та ветерани війни з Росією. Їм доведеться спільно з опозицією, яка не хоче бути реєстровцями при ЗеКоманді, змінювати ситуацію. За великим рахунком – без права на помилку.