Комедія, фентезі

Режисер: Дуглас МакКіннон

У ролях: Майкл Шин, Девід Теннант, Адріа Архона, Френсіс Макдорманд, Шан Брук

Азірафаель і Кроулі – ангел і демон відповідно, які взагалі-то повинні бути кровними ворогами, але на ділі непогано уживаються. Довгі роки вони живуть серед людей і роблять свої безсмертні справи, зручно підлаштовуючись один під одного, щоб радувати статистикою управлінців Неба і Пекла. І все йде спокійно, поки Господь з його незвіданими шляхами не вирішує влаштувати апокаліпсис. Азірафаель і Кроулі повинні – кожен зі свого боку – простежити, щоб кінець світу пройшов вдало і всі люди благополучно загинули. Але у них назріває план, протилежний тому, що велів Всевишній.

Книга краща. Якщо ви з тих, хто любить порівнювати першоджерела з екранізаціями, на цьому варто і зупинитися. Якщо вже якийсь літературний текст дійсно не надається до перенесення в інший медіум, то це текст Террі Пратчетта – великого фантазера в капелюсі, найкращого жартівника британської романістики (на пару з Дугласом Адамсом) і людини, яка розповідала про Плоский світ за десятки років до того, як це стало мейнстрімом. «Благі знамення» – в першу чергу, його твір, про що не раз згадував співавтор Ніл Гейман, і, як у всіх книгах Террі, гумор там переважно сховався в авторських описах, розлогих відступах і інших, загалом аж ніяк не кінематографічних, речах. Спробувати укласти це у візуальний формат фільму або серіалу – лише собі нашкодити: по дорозі розгубиш відсотків дев’яносто, і навіть якщо вийде талановито і класно (як-от «Автостопом по Галактиці», якраз по Адамсу), фанати все одно заклюють і завиють.

Тому й амазонівські  «Благі знамення» найкраще сприймаються, якщо забути про те, що вони взагалі за чимось зняті. Адже сам по собі серіал, незважаючи на будь-які невідповідності в деталях, поетику Пратчетта фіксує дуже вдало. Візуально він нагадує ті дивні старі британські ТВ-шоу, де абсурд і невгамовна фантазія авторів стикалися з пластичною недосконалістю і відвертою дешевизною, народжуючи на диво гармонійний і приємний симбіоз. У найкращі свої моменти «Благі знамення» нагадують ретросерії «Доктора Хто» або стриману версію «Летючого цирку Монті Пайтон». І всі особливості, які в будь-якому іншому шоу, напевно, дратували б – як-от надлишок мови за кадром – тут сприймаються як навмисний артистичний прийом. Зрештою, і книжкові «Благі знамення» виросли з пародії на дешеву бульварну літературу, і немає нічого поганого, що їх серіальний еквівалент візуально нагадує не найвишуканіші твори свого виду мистецтва. Навіть навпаки, головна проблема «Благих знамень» не в кітчевості як такій, а в тому, що періодично серіал боїться йти назустріч кемповій естетиці до кінця. Режисер Дуглас МакКіннон все ж серіальний ремісник, а не автор з великої літери, яким був Пратчетт і залишається Гейман. Як би добре він не відчував першоджерело, йому не вистачає власного почерку або нахабства, щоб поверх книги додати щось своє вже як кінематографіст.

У серіалі є вдала сценарна знахідка – величезний флешбек, у якому показують, як Азірафаель і Кроулі спілкувалися протягом багатьох століть, від появи Едемського саду (в книзі цього не було), а ось у режисерському плані він зроблений аж надто стримано. Залишається тільки мріяти про те, що було б, якби «Благі знамення» зміг екранізувати інший великий Террі – Гілліам: він довго збирався, але не склалося, а амбіції були величезні. На головні ролі Гілліам, наприклад, хотів брати Джонні Деппа і Робіна Вільямса. Втім, з акторами і у цих «Знамень» проблем немає. Якими б не були привабливими кандидатури Деппа і Вільямса, доведеться сказати невелику єресь: навіть вони б, напевно, не зіграли Кроулі і Азірафаеля так яскраво, як дует Девіда Теннанта і Майкла Шина. Два недооцінених британських генії з протилежною акторською фактурою і енергетикою – головна знахідка серіалу: здається, навіть якщо їх просто випустити в кадр без єдиної репліки, від екрану неможливо буде відірватися. Насправді вони такі класні, що це майже стає проблемою: як тільки «Добрі знамення» відволікаються на одну з паралельних сюжетних ліній, у глядача починається сверблячка: заради диявола, поверніть Теннанта, ну або Шина, заради бога.

ФЕЛІНСЬКИЙ