«Фокус – це ілюзія, яка має дивувати людину. Це спосіб показати, як би виглядала магія», – розповідає 22-річний іванофранківець Юрій Довганюк.

Фокусами Юрій зацікавився, коли йому ще й 16 років не було. Тоді в Youtube  він наткнувся на виступ одного відомого фокусника. Йому сподобалося, тож він продовжував час від часу переглядати інші його виступи. Почав вчити спершу легкі, а потім складніші фокуси. Зараз знає їх не просто багато, а дуже багато.

Згодом у нього з’явились друзі, які навчались у Києві, в Академії естрадного та циркового мистецтв, на фокусників. Вони разом влаштовували конференції, обмінювались знаннями. «Але це було у мене як хобі, поки один товариш не запропонував виступити на дні народження у його сестри. Я подумав, що непогано було б перетворити захоплення на роботу», – зауважив Юрій.

До речі, за освітою він економіст. Але працювати за спеціальністю не хоче. Сидіти в офісі за столом – то не для нього. Натомість франківець має ще одне хобі – спідкубінг, тобто збирання кубика Рубіка на швидкість.

Змінювати сферу діяльності Юрій Довганюк не має бажання. Пояснює, що фокусів йому вистачає. «Напевно, я з тих людей, які обирають собі шлях і йдуть саме по ньому», – зазначає він.

Фокуси, як і фільми, поділяються на жанри. Є три основних. Ілюзіони демонструють на сцені, здалека і для великої кількості людей. Мікромагія – фокуси, що показують із близької дистанції. Менталізм – фокуси, які пов’язані із психологією, читанням думок тощо. Юрій практикує мікромагію та менталізм.

«Мій стиль – показ фокусів для людей, які перебувають біля мене. Не люблю бути далеко від глядачів. Щоправда, недавно почав-таки вивчати ілюзіони», – розповідає Юрій.

Із великої кількості фокусів, які є в його репертуарі, один Юрій придумав самостійно.  Базується він на виступі американського ілюзіоніста: глядач отримує кубик Рубіка, перетасовує його, «маг» ставить кубик у пакет і клацає пальцями. Далі він дістає кубик Рубіка, який вже повністю зібраний.

«Мені цей фокус сподобався і став улюбленим. Я його на кожному виступі показував. Але згодом удосконалив: глядач має загадати будь-який колір на кубику, я ставлю його у руки людині, клацаю пальцями, і кубик починає збирається у той колір. Далі я починаю підкидати кубик Рубіка вверх, у повітрі він повністю самостійно збирається. До речі, перед цим людина сама перетасовує його. Кубик звичайний, ніяких підмін немає», –  наголошує Юрій.

Секрети фокусів глядачам франківець зазвичай не розкриває. «Я просто запитую людей, чи вміють вони берегти секрети. Вони кажуть – так. Тоді я пояснюю, що також вмію», – зазначає фокусник.

Одна із важливих навичок фокусників – вміння правильно приховати помилку. Навіть якщо під час виступу щось іде не так, глядачі не повинні цього зауважити.

«Із таких ситуацій можна вийти дуже легко, методів багато. Одного разу я робив фокус із лезом, це вже був фінальний номер. Під час цієї маніпуляції я порізав руку, якою треба було ще працювати. Тоді довелось швидко затискати великий палець і тримати такий ракурс, аби глядачі нічого не помітили», – пригадує Юрій.

Раз у рік фокусники із всього світу проводять конгрес. За конкурсною програмою «маги» виступають серед найпрофесійніших фокусників. Юрій саме готує свою програму ілюзіону, яку презентуватиме 28 листопада у Мінську.

Іноді Довганюк разом із знайомими займається вуличною магією. Вони просто виходять на вулиці та своїми виступами розважають і дивують людей. Один із таких сеансів має відбутися вже в липні.

Людмила ОЛЕНЮК