Перемир’я на Донбасі, проголошене минулого тижня, попри свій гібридний характер, отримало несподіваний розвиток: новим керівником української делегації у Тристоронній контактній групі став Леонід Кравчук, який змінив на цій посаді Леоніда Кучму.

Нагадаю, що другий президент, нехай з перервою, брав участь у переговорному процесі на Донбасі від літа 2014 року. Можна по-різному оцінювати його ефективність, але варто пригадати, що черги охочих у розпал активної фази бойових дій не було. Леонід Кучма вів послідовну роботу, без зайвого приводу не даючи коментарів. Власне, доволі скандальна ситуація зі згодою України на імплементацію «формули Штайнмаєра» для врегулювання конфлікту була ним до певної міри нівельована. Звісно, не остаточно.

Кучма пішов з посади під приводом значної втоми, хоча злі язики бачать зв’язок між його відходом та згортанням ділової активності його зятя Віктора Пінчука в Україні. Остаточну відповідь ми отримаємо найближчим часом. Замінив свого тезку перший президент Леонід Кравчук, який розвинув інформаційну активність, наче згадавши про політичний розквіт у якості головного ідеолога ЦК КПУ. Навіть до зустрічі з членами української делегації у ТКГ Леонід Макарович наголосив на готовності до компромісів та бажанні боротися за мир на Донбасі до останнього подиху, нагадав про доцільність створення вільної економічної зони у східних регіонах та підтримав можливе долучення до переговорного процесу Сполучених Штатів, не уточнивши, що раніше початку наступного року це навряд чи можливо. Кравчук енергійно включився до пропагандистського шоу Скабєєвої в ефірі РТР та дав інтерв’ю РИА «Новости».

 Цю активність можна було б сприймати поблажливо, якби не низка додаткових факторів. По-перше, світ завдяки коронавірусу став більш турбулентним, проблема врегулювання конфлікту на Донбасі зсунулася на периферію загальної уваги, і Росія далеко не проти цим скористатися. По-друге, ще один переговорник, 87-річний експрем’єр Вітольд Фокін, як свідчать учасники української делегації, висловив готовність їхати на окуповані території, щоб «говорити з людьми». Фокін у 2014 році просторікував про «повсталий народ Донбасу», який «несподівано» озброївся краще від багатьох європейських армій. По-третє, Леонід Кравчук 25 років з 65, які він перебуває у владі, знаходиться в орбіті впливу Віктора Медведчука, який не вважає за потрібне приховувати власне прагнення повернути Україну до сфери виключних політичних інтересів Росії.

Цей комплекс проблем дозволяє припустити помітну активізацію «врегулювання» конфлікту на Донбасі за російським сценарієм. На жаль, конфігурація всередині України цьому сьогодні сприяє. Чинити ж опір доведеться не тільки представникам владної команди, дискредитація якої триває швидкими темпами, але і всім небайдужим громадянам держави.