Руслан Марцінків зізнається, що повертався в школу після канікул неохоче: «Хотілося ще лишитися у бабусі з дідусем, бо мав там багато друзів. Разом грали футбол. Завжди не вистачало тижня чи двох, щоб награтися”.

 

Оксана Савчук пригадує, що найбільш дружнім її клас був у старшій школі. «9-В не раз був у всіх на вустах і як успішний, і як бешкетний. Бо мені повезло мати в класі справжніх друзів і команду, з якими ми багато мандрували і вчилися. Досі спілкуємося з однокласниками, а вчителі стали порадниками», – поділилася народна депутатка.

 

Синишин Віктор школу любив і захоплювався своїм класним керівником. «Вона не просто вела свій предмет (фізичну культуру), а організовувала дозвілля на природі. Так в 5 класі ми вперше вирушили в мандрівку з наметами. Там ми навчилися розпалювати вогонь без паперу, варити їжу в казанку, користуватися компасом. Це був цікавий досвід і незабутні враження», – розповів депутат.

 

Сергій Абрам’як мріяв носити краватку та працювати за комп’ютером. Ще в дитячому садку мама подарувала йому першу дитячу краватку на резинці.

 

Віталій Бурко будучи дев’ятикласником прийшов до школи зі значком, де на фоні червоно-чорного прапора був напис “Воля або смерть”. «Був страшний скандал. Зібрали педагогічну раду. Мене назвали фашистом та навіть хотіли виключити зі школи. На щастя обмежилися незадовільною поведінкою за півріччя», пригадує Віталій.

 

Волгін Андріан 

 

Грималюк Андрій до семи років жив у Литві. Там ходив у російськомовний садок і тому коли на літо приїздив у Тишківці (Городенківський р-н) – часто говорив російською. «Якось пішов до сусідів на дитяче день народження і прибіг додому у сльозах, бо дідо іменинника називав «арбуз» – «кавуном», але ж я знав, що то «арбуз»!», – з усмішкою згадує Андрій Грималюк.

 

Дубаса Ярослава школа навчила вчитись і виховала свідомим українцем! Тому згадує ті часи з приємністю: “На першому уроці ми малювали синьо-жовтий прапор. Потім вдома дідусь розповідав, що колись якби учень намалював такий прапор, то батьків могли звільнити з роботи. А зараз вже можна малювати, і треба”.

 

Капустяк Олег

 

Корсун Ігор 

 

Куницька Галина школу любила і завжди чекала на перше вересня. Багато часу депутатка приділяла літературі, бо дуже люблю читати.

 

Незважаючи на свої активні заняття спортом, постійні змагання та навчально-тренувальні збори Мерінов Віталій намагався бути і першим у навчанні.

«Одним з методів підготовки – було написання «шпаргалок», якими я не користувався, але багато через це запам’ятовував. Так от, при здачі екзамену з української мови в 9 класі, я написав «шпаргалку» на 100 диктантів. Хоча нею так і не скористався, здав екзамен на 12 балів», поділився депутат.

Читайте також: Два тижні франківські учні вчитимуться дистанційно

Олійник Володимир 

 

Для Василя Скиданчука свято Першого дзвоника завжди було особливою подією, бо чекав зустрічі з друзями.

 

Шкільні роки Андрія Строїча асоціюються з дружнім класом, веселими уроками і шкільною футбольною командою, яка здобула чимало перемог в місті. З однокласниками досі підтримує теплі відносини. Один з них згодом навіть став хресним татом сина Андрія Строїча.

 

 

Тарас Мстислав 

 

Харук Роман