Поки представники малого та середнього бізнесу оговтуються від підняття мінімальної заробітної плати для населення і вже підраховують втрати від збільшення податку, наприкінці минулого тижня уряд вирішив ще й відправити Івано-Франківськ до червоної карантинної зони. Витримати ще один карантинний період зможуть далеко не всі підприємці. Дехто вже тепер змушений закривати свій бізнес.

Марудна справа

Марина К. проживає в Івано-Франківську. Розповідати про те, чому їхній з чоловіком бізнес закрився, жінка довго не погоджувалася. Каже, нема часу жалітися. Потім все-таки наважилася на цю розмову, але на умовах анонімності.
Про власний бізнес Марина та Олександр мріяли давно. «Чоловік їздив на заробітки. Ми дуже хотіли відкрити власну справу, проте тоді не вистачало коштів навіть на оренду квартири. Я працювала продавцем у магазині, потім народився син, і ми зрозуміли, що грошей катастрофічно бракує», – пригадує жінка.

Після чотирьох років роботи за кордоном чоловіку таки вдалося назбирати початковий капітал.

«Спершу ми хотіли відкрити продуктовий магазин, але їх на той час вже було досить. Тому вирішили торгувати одягом, – каже жінка. – На початку було важко, всі ці договори з орендодавцем, з постачальниками. Нам привозили якісний одяг з Європи. Це коштувало немалих грошей, великий відсоток брали перевізники. Та, попри все, бізнес приносив прибуток».

Занепад почався ще до пандемії. Скоріш за все, тому, що в Івано-Франківську активізувалися так звані «секонд-хенди». В умовах безгрошів’я люди шукають дешевше, а не якісніше, бо переплачувати не хочуть.

Цієї зими подружжя чекало на новий завіз весняного одягу. Він прийшов із затримкою аж на початку березня. І саме тоді в Україні оголосили карантин.

Жінка пригадує, що спершу була чимала плутанина з документами. Необхідно було переукласти договори з орендодавцями, постачальниками та транспортними логістами. І якщо з перевізниками ще можна було домовитися, то орендодавець довго не йшов на поступки. Врешті таки зобов’язалися заплатити йому неустойку.

Важко домовлялися і з постачальниками, адже товар не продавався. Потім дещо підбадьорив уряд, коли після першого місяця карантину було обіцяно влаштувати «податкові канікули». Проте, як зізнається жінка, ніхто тоді не попередив, що канікули тільки на час карантину, а згодом усі податки все одно потрібно буде сплатити.

«Ми вийшли з карантину з великим мінусом. Потрібно було заплатити постачальникам, а всі наші запаси ми вичерпали, вони й не були такими великими», – каже Марина. Подружжя підрахувало, що чистого прибутку у них на руки виходить до трьох тисяч гривень. З виконанням усіх протиепідемічних норм, зі сплатою усіх боргів покрити свій «мінус» вони не змогли б.

«Тоді ми вирішили, що потрібно взяти кредит. Це виявилося не так легко. Адже у кредитній історії мого чоловіка раптом з’явилася пеня за несплачені впродовж трьох місяців податки. Звісно, ми звернулися у податкову, але нам сказали, що сплатити борг все одно потрібно. Відтермінування робили тільки на час карантину», – продовжує підприємиця.

Так молодій сім’ї не залишилося нічого, як припинити підприємницьку діяльність і закрити свій бізнес. За словами Марини, вони досі виплачують борги. Наприкінці червня її чоловік знову поїхав на заробітки за кордон. Чи будуть відновлювати свій бізнес, поки що не знають. «Занадто марудною стала ця справа», – каже вона.

Карантин приніс багато труднощів

Хвилюється за бізнес-долю своєї доньки і народний депутат України Ігор Фріс. Нагадаємо, родина нардепа володіє готелями “Крепдешин” і “ZimaSnow Ski&Spa” на курорті “Буковель” та “Під Темплем” в Івано-Франківську. У соціальній мережі Фейсбук нардеп написав: «За літо відновити бізнес не зміг майже ніхто. Вижити – вижили. Зберегли людей, робочі місця. Якось платили податки, орендовані квартири, навчання… Якщо з понеділка у Франківську закриють торгівлю, харчування, транспорт, готелі та інше, більшість вже ніколи не відновиться».

А в коментарях Ігор Фріс додав, що його доньці не вистачить духу почати все спочатку, а також зазначив, що у неї вичерпалися запаси.

Але трапляються і вдалі приклади оптимізації виробництва, які дозволили майже безболісно пережити карантин. Один з них – бізнес Віталія Вербового, приватного підприємця і директора компанії LEDproekt, що займається виготовленням світлодіодної продукції. У бізнесі чоловік уже п’ять років, але зізнається, що і йому карантин приніс багато труднощів: зокрема, довелося заморозити усі роботи та виконання угод.

Другим кроком Віталій Вербовий називає повну зупинку діяльності компанії на період карантину. Працівники, які були офіційно працевлаштовані, отримали компенсації від держави у розмірі мінімальної зарплати. Для цього керівництво компанії оформило відповідні документи для Служби зайнятості. Наступним кроком був контроль над пільгами, які надавала держава. І нарешті були проведені перемовини з власниками приміщень щодо переукладання орендних договорів.

«Ми цей період якось пройшли. Але якщо таке повториться, то ситуація буде дуже плачевною», – зізнається чоловік.

За його словами, не такий страшний простій в роботі, як відновлення подальшої роботи із замовниками. Бо у них теж «скручуються» інвестиційні проєкти, вони відчувають кризу і вже не думають про інвестиції, а більше про те, як покрити адміністративні видатки: щодо працівників, оренди і податкових нарахувань.

Підприємиця Лідія Шкрібляк є власницею кінотеатру «Люм’єр». Вона каже, що ситуація катастрофічна, але бізнес продовжує працювати. «Останнім часом динаміка відвідувань трохи покращилася, особливо на вихідних. У залі на 150 осіб у нас зайнято десь третину місць. У будні кінотеатр відвідує по 20-30 глядачів», – зазначає підприємиця.

Проблемою стають не передбачені раніше нові карантинні витрати – скажімо, тепер доводиться дезінфікувати приміщення. Окрім того, дорого коштує утримувати обладнання, і плата за електроенергію теж недешева. Проте найбільша проблема – виплата зарплати працівникам, яка через підняття мінімалки ще більше ускладниться.

Може бути колапс

Більшість підприємців, з якими довелося поспілкуватися, вважають, що мінімальну зарплату було підвищено зовсім невчасно. Уже з 1 вересня вона повинна становити 5000 грн. Зростання, порівняно із попередньою мінімалкою, становитиме приблизно 6%. Хоча насправді цього підвищення платні працівники навіть не зауважать – через інфляцію.

«Якщо у нас цього року інфляція планується 5-6%, то це повністю покривається тим підйомом мінімальної зарплати. Тобто фактично люди отримають ту саму зарплату, що й раніше, бо ця сума лише покриває інфляцію», – пояснив ситуацію економіст Сергій Васильченко.

Заступниця голови Ради підприємців міста Неля Вилигжаніна вважає, що це рішення не зовсім справедливе.

«На початку карантину підприємці упродовж двох з половиною місяців перебували у невизначеності. Дехто відразу закрився. Як на такому тлі можна піднімати рівень мінімальної зарплати, який мав би свідчити про якесь економічне зростання? Про яке зростання ми можемо говорити після того, як середній і малий бізнес фактично не працював?» – дивується вона.

До речі, теперішнє підняття мінімальної зарплати – це тільки перший крок. З першого січня 2021 року мінімалку планують підняти до 6000 грн, а з першого липня – до 6500 грн.

Економіст Сергій Васильченко каже: коли зарплата зросте до 6000 грн, це буде справжній колапс. Адже поки що не відомі економічні прогнози щодо виходу із карантинного періоду.

«Якщо мінімальну зарплату збільшити до такого рівня, то можна чекати ще більшу інфляцію, бо ріст економіки не такий швидкий, як би того хотіли наші урядовці. Тоді справді буде тиск на гривню і, за великим рахунком, скорочення робочих місць», – каже експерт.

Допомоги чекати не варто

Неля Вилигжаніна вважає, що найкращим рішенням у нинішніх умовах було б подбати про наповнення бюджету іншим шляхом: вивести на ринок нові підприємства, започаткувати нові виробництва, створити нові робочі місця. «Цим ніхто не займається. Відповідно, є тільки два виходи з ситуації: включити машинку, що друкує гроші, або ж збільшити податкове навантаження на підприємців, бо до рівня мінімальної зарплати прив’язані практично всі податки», – пояснює вона.

За словами експертів, кошти на підвищення зарплат для держслужбовців – це теж гроші, які будуть надходити від оподаткування підприємців та найманих працівників.

«Звільнення від єдиного податку, яке відбулося на рівні міської ради, тривало два місяці, але коли довелося отримати довідку з податкової про відсутність заборгованості, то у податковій заявили, що потрібно усе заплатити, а потім колись ці гроші перерахують», – зауважила Неля Вилигжаніна.

Не виправдали себе і анонсовані канікули за кредитними ставками. Бізнесменам відтермінували сплату відсотків, проте вони не ліквідовані. Тобто після карантину все необхідно буде сплатити. «Платити податки, коли товарообіг зупинився, підприємці просто не в змозі. А потім до них ще й застосовують штрафні санкції», – скаржиться Неля Вилигжаніна.

Зрештою це призведе до того, що частина ФОПів припинять діяльність і стануть на облік до центрів зайнятості. Тобто держава не буде отримувати надходжень у вигляді податків, а навпаки – призначити їм соціальні виплати. Коли ж зникне малий та середній бізнес, то залишаться на ринку лише крупні монополісти. А це шлях до нового відчутного зростання цін. І яка тоді користь від збільшення мінімальної зарплати?

Анастасія ЛУЦИК