Міністерству освіти і науки України стали відомі факти, коли в окремих містах, які входять до «червоної» карантинної зони, порушуються умови карантину та не виконуються зобов’язання про закриття закладів освіти.
У зв’язку з цим МОН звернулося з листом до керівників департаментів/управлінь освіти і науки, а також до керівників закладів освіти, в якому наголосило на неухильному дотриманні законодавства під час організації освітнього процесу.
Зокрема, у листі йдеться про те, що у разі недотримання вимог законодавства України про охорону здоров’я керівники закладів освіти несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством (стаття 80 Закону України від 19.11.1992 № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров’я»).
Так, відповідно до статті 443 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тягне за собою накладення штрафу:
- на громадян – від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- на посадових осіб – від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі статтею 137 Кримінального кодексу України, невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило сутттєву шкоду здоров’ю потерпілого:
- карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки:
- караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Статтею 1167 Цивільного кодексу України передбачено відповідальність за завдану моральну шкоду.
Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю (стаття 1168 ЦК).