Матіас Гепфнер переїхав з Німеччини в Україну. Там 15 років займався кінним спортом. Оселившись на Прикарпатті, почав розвивати його тут.

Зараз у нього по 10 коней і поні. Влітку вони живуть на полі завбільшки 20 га, пише “Суспільне”.

“Я хотів з Німеччини привезти двох коней, але не дали дозвіл. Дівчата з офісу почали шукати мені тварину. Знайшли, я купив і так все почалося”, – розповідає Матіас Гепфнер.

Марина Карманович навчалася на вершницю у спортивній школі в Чехії. Там вивчали анатомію коней, тренування, харчування. Зараз займається з конями у Павлівці. Каже, усе залежить від коня.

“Розпочинати тренування треба із трьох років. Ми виходимо на манеж і розминаємо коня десять хвилин. Спочатку він просто крокує, правильно дихання підбирає. Потім друга рись для того, щоб кінь огинався: повороти, вольти, вісімки”, – розповідає тренерка.

Згодом – галоп, після якого тварина може йти на стрибки. Після тренування коня назад заводять в конюшню. Одразу після фізичних навантажень йому не можна давати воду, щоб не захлиснувся. Годують сіном. Кінь, який часто тренується, їсть овес, щоб отримати більше енергії. Інколи годують тварин морквою, яблуками та цукром.

Матіас Гепфнер вважає, що кожен кінь має свій характер. Але все залежить, де він народився, жив, та як ставилася до нього людина.

“Я випадково купив коня. Просто їхав і по дорозі побачив коня, який мені підходить. Господар каже, що продасть. На другий день ми його забрали, поставили в бокс. На ранок прийшов, щоб забрати, а він мене ледь не вкусив. І я розумію, що він не є нечемним, а просто має погану історію з людиною”, – розповідає власник коней.

Два роки виходжували коня, і зараз він не боїться довіряти людям. Кожну суботу та неділю катає дорослих та дітей.

Читайте також: На Івано-Франківщині 80 людей взяли участь у забігу пам’яті Романа Вірастюка

• 

• 

•