Оперативні працівники Богородчанського відділення поліції в селі Кривець викрили порушника, який здійснив крадіжку деревини породи «бук» та «береза».
Вчора, 23 вересня, під час несення служби оперативні поліцейські у лісовому масиві, що в селі Кривець Богородчанського району виявили вантажний автомобіль ЗІЛ, який був заповнений колодами дерев. Відповідних дозвільних документів на лісодеревину водій не надав. Про це інформує поліція області.
На виклик виїхала слідчо-оперативна група, яка здійснила огляд місця події, транспортного засобу та вантажу. Правоохоронці зробили заміри деревини для встановлення суми завданих збитків.
Як розповів 39-річний правопорушник, дерева він не зрізав, а просто завантажив на автівку. Проте, за декілька кілометрів правоохоронці виявили та вилучи дві бензопили. На вилучений транспортний засіб і вантаж наклали арешт. За вказаним фактом слідчі внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 185 (Крадіжка) Кримінального кодексу України. Проводиться слідство.
Я люблю радіодиктанти національної єдності. Люблю спостерігати, як вони змінювалися з часом: формат, зміст. Люблю нашу університетську підготовку до них. Люблю, коли за наші парти сідають студенти, викладачі, відомі люди. Люблю, коли ми всі ось так разом пишемо. Цікаво потім спостерігати і за баталіями щодо (не)такого тексту і щодо (не)такого читання. Різні роки – різні
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи