Днями

ПЛАСТІВЦІ

Прочитав у вихідні дивовижну історію невдачі, яка замаскувалася під успіх. Це навіть не біда, це фіаско. Це історія чувака, який придумав кукурудзяні пластівці на сніданок. Взагалі, цей чувак – його звали Джон Келлог – був дуже успішним лікарем, писав популярні книжки, заснував санаторій. І книжки приносили йому таку шалену кількість грошей, що коли санаторій згорів, він просто взяв і побудував новий на гонорар від останньої книги. А ще він придумав робити кукурудзяні пластівці і заснував разом з братом компанію з їх виробництва. І все було добре, але вони з братом постійно гризлись за концептуальне, по суті, питання – додавати в пластівці цукор чи ні. Джон був категорично проти, і в якийсь момент чаша терпіння у брата переповнилася, він вийшов з бізнесу і заснував іншу компанію, яка почала робити кукурудзяні пластівці з цукром. Саме ця компанія переросла у мультимільярдний конгломерат Кellogg’s, який зараз є другим виробником снеків у світі. Третю компанію, яка робить кукурудзяні пластівці, заснував колишній пацієнт Джона, який вкрав у нього рецепт. У цій компанії теж все добре. Та й у Джона все було непогано, хоч і не так масштабно. Ну, і в цілому приємно, коли твій винахід захопив світ. Є тільки одна деталь, яка все отруює. Він придумав пластівці не тому, що дуже хотів заробити. І цукор він не хотів додавати з засадничих причин. Джон придумав пластівці, тому що вірив, що пластівці вранці, ця легка їжа, якось зменшать – увага! – обсяг мастурбації на планеті. Загалом, він був проти сексу, але розумів, що боротися з сексом безглуздо, але ж не можна взагалі нічого не робити. І Джон придумав багато способів боротьби з мастурбацією, деякі, до речі, цілком дієві, але настільки варварські і немилосердні, що охочих їх застосовувати було мало. І ось з’явилися пластівці, троянський кінь у боротьбі зі світовим онанізмом. Ми не знаємо, як Джон собі пояснював те, що відбулося далі, та й як він перевіряв ефективність придуманого ним методу, теж не знаємо, але зараз, сто п’ятдесят років по тому, вже можна визнати, що щось пішло не так, пластівці не працюють. Люди просто жеруть і дрочать, як тварини, гіпотеза Джона була хибна.

Якось

САНТЕХНІК

Як відомо, сусіди люблять затоплювати. От і мені довелося якось викликати нашого слюсаря-сантехніка з типовим життєвим ніком Петрович. Упорався він швидко, та й до великої води не дійшло. А коли прийшов час розрахуватися, я раптом візьми та й запитай: «А як ти, Петровичу, став сантехніком?» – «Та в молодості надивився німецьких порнофільмів про своїх німецьких колег». – «Ну, і як?» – «Та ніяк, пощастило тільки один раз, та й то довелося з нею одружитися».

І взагалі…

Кенійський бігун Абель Мутаі був всього за декілька футів від фінішу, але переплутав фініш із вивісками і зупинився, думаючи, що завершив гонку. Іспанський бігун, Іван Фернандес, який біг за ним, зрозумів, у чому річ, і почав кричати до кенійця, щоб той продовжив біг. Мутаі не знав іспанської і не зрозумів. Тоді Фернандес штовхнув Мутаі до перемоги. Журналіст запитав Івана: “Навіщо ти це зробив?” Іван відповів: “Моя мрія полягає в тому, щоб коли-небудь у нас було таке суспільне життя, де ми підштовхуванням допомагаємо один одному перемагати.” Журналіст наполягав: “Але чому ти дав перемогти кенійцю?” Іван відповів: “Я не дав йому перемогти, він збирався перемогти. Гонка була його”. Журналіст не вгавав: “Але ж можна було перемогти!” Іван подивився на нього і відповів: “А в чому заслуга моєї перемоги? Яка честь буде в цієї медалі? Що про це подумала би моя мама?”