Учора, 1 листопада, патрульні Івано-Франківської області отримали виклик про ДТП на вулиці Пасічній.
Заявник повідомив: водій автомобіля Hyundai пошкодив огорожу одного з розважальних закладів й, не зупиняючись, поїхав далі, повідомила патрульна поліція Івано-Франківської області.
Один із екіпажів негайно прибув на місце пригоди. Обстежуючи прилеглу територію інспектори побачили автомобіль, з характерними для ДТП пошкодженнями, а також з номерним знаком на який вказав заявник. З-за керма вийшов водій, який мав помітні ознаки алкогольного сп’яніння. Пройти освідчення на стан сп’яніння керманич відмовився.
Патрульні склали на 58-річного водія адмінматеріали за ст. 122-4 (Залишення місця ДТП), ст. 124 (Порушення ПДР, що призвели до ДТП) та за ч. 1 ст. 130 (Керування в нетверезому стані) КУпАП.
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи