Конституційний Суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування статків чиновниками та суддями, а також низку інших антикорупційних норм.

На це рішення бурхливо відреагувала громадськість і чимало політиків. Обурилися також представники Офісу президента, НАЗК та інших антикорупційних органів. При цьому в декількох суддів КСУ якраз і виявили ознаки тієї статті, яку вони скасували – порушення в деклараціях. Тобто мав місце конфлікт інтересів.

Що сталось

27 жовтня на закритому засіданні КСУ виніс рішення, яке збурило українське суспільство. Судді вирішили, що декларування посадовцями та суддями власних статків є неконституційним, скасували цю статтю та низку інших антикорупційних положень.

Так, Конституційний Суд своїм рішенням позбавив НАЗК доступу до держреєстрів, необхідних для проведення спецперевірок декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений.

28 жовтня через це рішення НАЗК закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій. Втім, інші органи державної влади відреагували на ситуацію оперативно, і вже 29 жовтня відкритий доступ до держреєстру е-декларацій було відновлено на виконання розпорядження Кабміну.

30 жовтня під будівлею КСУ пройшов мітинг громадян, які обурилися таким рішенням. Участь в акції взяли тисячі людей, протестувальники запалили фаєри і закидали двір суду димовими шашками. Люди тримали в руках гасла проти корупції та вимагали, щоб судді зустрілися з ними. Туди стягнули техніку й силовиків. Суддів, які ухвалювали рішення, протестувальники вимагали відправити до російського Ростова. Активісти принесли до суду символічний квиток на потяг, а також валізи. Люди заявили, що місце 11 суддям, які ухвалили таке рішення, лише в Росії. Втім, судді до них так і не вийшли.

Слід додати, що антикорупційна реформа була ключовою серед тих, які Україна ухвалила заради Асоціації з ЄС та безвізового режиму. Таким чином, її згортання може перекреслити всі здобутки останніх шести років у напрямку євроінтеграції.

Реакція НАЗК

У Конституційному Суді ухвалили рішення в «справі про незаконне збагачення» у власних інтересах. Про це заявила 27 жовтня пресслужба Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

«НАЗК виявило ознаки декларування недостовірної інформації у двох суддів Конституційного Суду – Ірини Завгородньої та Сергія Головатого. Це порушення статті 366-1 Кримінального кодексу України. Після цього судді голосували за визнання цієї статті неконституційною. Це свідчить про наявність у Ірини Завгородньої та Сергія Головатого конфлікту інтересів під час участі в ухваленні рішення. Закон забороняє суддям брати участь у справі за таких умов», – йдеться в повідомленні НАЗК.

У НАЗК вказують, що в декларації Сергія Головатого за 2019 рік виявлено 3,6 мільйона гривень недостовірних відомостей, а у декларації Ірини Завгородньої за 2018 рік виявлено недостовірних відомостей на 615 тисяч гривень, у декларації за 2019 рік – 754 тисяч гривень.

Самі судді наразі публічно не коментували ці дані НАЗК.

«Розгляд цими суддями справи ставить під питання об’єктивність рішення Конституційного Суду. І це в той час, коли мова йде про справу, від якої залежить майбутнє України, її сприйняття на міжнародному рівні, доступ українців до правди про життя посадовців», – зазначив голова НАЗК Олександр Новіков.

Крім того, у голови Конституційного Суду Олександра Тупицького виявили незадекларовану землю в Криму, власником якої той став після анексії півострова – за законами Росії.

Дії Володимира Зеленського

29 жовтня президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради як невідкладний проєкт закону «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження усього складу Конституційного Суду. У законопроєкті йдеться, зокрема, що рішення КС від 27 жовтня є «нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями Конституційного Суду України в умовах реального конфлікту інтересів».

Слід зазначити, що Конституційний Суд є найвищим судовим органом і, згідно з законодавством, має практично повний імунітет. Розпустити його у законний спосіб не може ні президент, ні Кабмін, ні  Верховна Рада. Відповідно до вимог Конституції, судді або самі пишуть заяву на звільнення, або склад КСУ має ухвалити рішення про звільнення одного з його членів. Ще повноваження судді припиняються після обвинувального вироку суду за вчинення злочину. Фактично будь-яке рішення, що розганяє цей суд чи його суддів, є незаконним.

По суті, Володимир Зеленський просто пропонує не визнавати цього рішення КСУ. Хоча стаття 151 Конституції визначає, шо рішення КСУ «є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені». Таким чином, в Україні назріває конституційна криза – адже в жодному законі не написано, що робити в разі подібних дій Конституційного Суду і як в законний спосіб боротися з ними.

2 листопада Зеленський звернувся до депутатів від партії «Слуга народу» і заявив, що «час розмов, умовлянь та м’якості закінчився, потрібно вжити жорстких рішень щодо Конституційного Суду». Також президент заявляє, що якщо не зупинити хаос, який «творить за гроші Конституційний Суд», відбудеться протистояння на вулицях.

Депутати ВРУ від президентської партії «Слуга народу», втім, висловили своє небажання голосувати за такий варіант закону. Так, нардеп Олександр Качура розповів, що цей законопроєкт слід доопрацювати і в наявному вигляді голосувати за нього не буде значна частина депутатів. Нардепи зареєстрували альтернативний законопроєкт, за який вже підписалося більше ста обранців.

Що кажуть судді

Законопроєкт президента України Володимира Зеленського має ознаки конституційного перевороту, заявив голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький під час брифінгу.

«Сьогодні з’являється проєкт закону. За ніч його «склепали», № 4288. Він має ознаки конституційного перевороту в Україні. Я це відповідально заявляю, тому що це порушення статей 149, 149-1 Конституції України», – сказав Тупицький.

Також Олександр Тупицький заявив, що не вважає декларування проблемою, яка може сколихнути все суспільство.

«Мені здається цей ажіотаж дуже дивним. Хтось в країні хоче безвладдя. Це не та проблема, щоб вона сколихнула все суспільство. Приведення цього закону до конституційних норм продовжує роботу по боротьбі з корупцією», – коротко зазначив суддя.

А один із суддів Конституційного Суду Ігор Сліденко пригрозив президенту Володимиру Зеленському війною у разі розпуску суду.

Про це суддя Конституційного Суду Сліденко заявив журналістам «УНІАН», коментуючи звернення президента до фракції «Слуга народу».

Відповідаючи на запитання, як розвиватимуться події, якщо у парламенті будуть 226 голосів депутатів для ухвалення президентського законопроекту щодо припинення повноважень усіх суддів КС, Сліденко сказав: «Я думаю, що далі – розпад України і війна, тому що, крім тих 226, ніхто це не визнає. Якщо будуть спроби силовим шляхом захопити Конституційний Суд, маю на увазі будівлю суду, то це означатиме війну. Є політичні сили, які ні за яких обставин не погодяться на такий розвиток подій, на узурпацію влади».

На переконання Сліденка, у своєму зверненні Зеленський «наговорив собі на 150 років тюрми».

«Президент вголос закликає депутатів до повалення державного ладу. Це вже не вигадки РНБО, що Конституційний Суд зазіхав на державний лад. Чим зазіхав? Що Конституційний Суд скасував 366-1 статтю Кримінального кодексу і сказав, що її треба вдосконалити? Це навіть коментувати незручно», – сказав суддя.

Тарас ВОЛОШИН