Днями

ТОРМОЗ

Мій знайомий днями їздив у порт Бремена (Німеччина) розмитнювати машину. Там в стіні маленьке віконечко, за ним сидить митник і так повільно, не поспішаючи, працює, попиваючи каву. Простояв у черзі з п’яти осіб три години. Коли підійшла його черга, зрозумів, що він не перший такий – просто над віконечком красується зроблений маркером напис великими нашими літерами: «Тормоз».

Якось

ДІДУСЬ

Весілля. В кінці урочистої частини гості вийшли до сцени з подарунками і почали вітати молодих. По черзі. Клали подарунок поруч або тримали його в руці, а в мікрофон виголошували вітальну промову. Потім вивели на сцену дідуся, «хранителя традицій», з чаркою в руці. Високо піднявши чарку, він правою рукою взяв мікрофон. Довго і невиразно говорив тост. Вихилив чарку, прокашлявся гучністю на кіловат, сказав «На щастя» і, сплутавши предмети, гепнув об землю мікрофон.

Колись

ДАІШНИК

Компанія молодих людей подалася машиною за анашею. Все купили, розкурили, вертаються додому, та от проблема – дорога лежить через пост ДАІ, а в машині їх шестеро. Небезпечно – через це ще зупинять, а вони ж ніякі – обкурені в дупель, та й трави в багажнику років на десять. Подумали і вирішили: коли будуть проїжджати коло поста, хтось один пригнеться, щоб його видно не було, і ніяких проблем не виникне. На цьому, власне, історія про наркоманів закінчується, але є інша історія – про даішника. Стоїть на посту даішник, погода мерзенна, машин мало, грошей не сколотив, а тут ще машина проїжджає, а в ній нікого!

І взагалі…

Одного разу до Вчителя прийшов юнак і попросив дозволу вчитися у нього.

– Навіщо тобі це? – запитав майстер.

– Хочу стати сильним і непереможним.

– Тоді стань ним! Будь ласкавий з усіма, ввічливий і уважний. Доброта і ввічливість принесуть тобі повагу інших. Твій дух стане чистим і добрим, а отже, сильним. Уважність допоможе тобі помічати найтонші зміни, це дасть можливість уникати зіткнень, а значить, виграти поєдинок, не вступаючи до нього. Якщо ж ти навчишся запобігати зіткненням, то станеш непереможним.

– Чому?

– Тому що тобі не буде з ким битися.

Юнак пішов, але через кілька років повернувся до Вчителя.

– Що тобі потрібно? – запитав старий майстер.

– Я прийшов поцікавитися, як Ваше здоров’я, і дізнатися, чи не потрібна Вам допомога…

І тоді Учитель взяв його в учні.