Карантинні обмеження 2020 року кардинально змінили наше життя: поставили на паузу мандрівки, звузили спілкування з рідними та друзями, лімітували відвідування заходів. Когось такі обмеження змусили кардинально змінити звички, переосмислити життя, поставити нові цілі і почати рухатись далі. 2020 рік дав нам зрозуміти, що в один момент все може різко змінитись або зникнути. Тим не менше, варто рухатись далі.

Яким цей рік був для відомих прикарпатців, дізнавався «Галицький кореспондент».

 Ольга Деркачова, письменниця, докторка наук, викладачка:

Мій рік був поділений на “до карантину” та “під час карантину”, як і у всіх людей. І, мабуть, найбільше запам’ятався тими випробуваннями, які він мені влаштував під час карантину, бо дистанційне навчання – то ще той подвиг, закарбувався в пам’яті тим всім, що довелося скасувати, тим, що не відбулося, але вірю, що відбудеться. З гарного було те, що вийшов наш із колегою Соломією Ушневич підручник “Література та інклюзія”, я отримала орден княгині Ольги ІІІ ступеня, перемогла у Всеукраїнському конкурсі малої прози імені Івана Чендея, отримала спеціальну відзнаку від Коронації слова, підготувала до друку збірку оповідань, навчилася користуватися блаблакаром, зареєструвалася в Тік-Тоці. А ще я вперше вийшла на танцювальну сцену. Цей рік не забрав у мене нікого і нічого важливого, подарував новий досвід, сподіваюся, що і наступний рік буде добрим та вдалим для мене.

Руслана Василюк, директорка комунального підприємства «Центр розвитку міста та рекреації»:

Аналізуючи попередні роки, часто можна було почути, що цей рік був важким, але є сподівання, що наступний буде кращим. Хоча, як показує життя, кожен наступний рік приносить свої виклики.

2020-й був справді непростим та дуже незвичним роком, коли ми змушені були повністю змінити стиль життя, переосмислити пріоритети, пристосуватися до нових умов роботи. Незважаючи на всі перешкоди, рік був насичений і продуктивний.

Особисто я почала ще більше цінувати можливість живого спілкування з рідними, друзями та колегами, дякувати за розуміння і підтримку. Коронавірус перевернув наше звичне життя. І те, що здавалося таким важливим, відійшло на другий план. Зараз надзвичайно потрібна толерантність у суспільстві та взаємна підтримка. Вірус буде з нами ще довго, і це чітко потрібно розуміти. Не варто чекати, що все різко зміниться на краще, але і не потрібно впадати в паніку та депресію. Зрозуміло, що важко будувати якісь серйозні плани на наступний рік, однак треба шукати нові можливості для реалізації задумів. Виклики можуть нас загартувати, відкрити внутрішній ресурс, який допоможе пережити складні часи.

 Руслан Марцінків, голова об’єднаної міської громади Івано-Франківська:

У мене як міського голови щодня в пріоритеті життя міста та його мешканців, і це логічно.

Цей рік був непростим для усіх нас, для всього світу. У багатьох все склалось не зовсім так, як задумувалось, але, як то кажуть, все робиться на краще. Цей рік навчив нас цінувати те, що ми маємо, наше здоров’я, наших рідних і наш час. Ця пандемія зробила нас вразливими, але й сильними водночас, адже, попри всі негаразди, ми віримо у краще і йдемо вперед.

Для міста карантинні обмеження, зрозуміло, найбільше вдарили по економіці. Дуже багато витрат пов’язані саме із пандемією. Ці витрати могли би бути спрямовані на будівництво шкіл та садочків. Натомість довелося спрямовувати їх на боротьбу із пандемічними наслідками. Але, попри все, ми продовжили ремонтувати двори, реалізовувати проєкти програми «Бюджет участі» та НЕФКО, запускати нові комунальні маршрути, а також об’єднали всі зусилля для допомоги медикам і вразливим верствам населення.

А як для людини, чоловіка та батька, для мене цей рік став роком переосмислення свого життя і цінностей, але загалом виявився вдалим. Громада вдруге довірила мені бути міським головою, а також я захистив дисертацію і здобув ступінь кандидата юридичних наук. У родині і сім’ї також всі здорові. Цей рік подарував найголовніше – розуміння того, що час минає і кожен день, подарований Богом, ми маємо цінувати.

Особисто я на 2021 рік ще нічого не планую. Думаю, всі чекають від нового року, що закінчиться пандемія і всі наші близькі та друзі будуть живі і здорові. Що ми зможемо здійснити все задумане та реалізувати всі найамбітніші плани.

 Алла Пас, журналістка «ТСН»:

2020-й видався непростим. Коронавірус і карантин сплутали всі плани: робочі та особисті. Багато робочих задумок довелося відкласти на невизначений термін.

Також довелося міняти звички. Так, наприклад, я нарешті почала довіряти покупкам через інтернет, не тільки побутових речей, але й продуктів.

Про плани? Ой, хочеш розсмішити Бога, розкажи йому про свої плани. Чиста правда! Скажу тільки одне: у Париж я вже не мрію поїхати, бо два роки поспіль навесні збиралася, перший раз скасувала подорож через страйки там, другий – цієї весни, зрозуміло, чому. Тож тепер думаю, що б намріяти.

 Наталія Когут, голова благодійної організації «Дім Сірка»:

Благодійна організація «Дім Сірка» нарешті відкрила свій ветеринарний кабінет з аналізатором, інфекційним відділенням на вулиці Угорницькій, 12. Також запрацював новий зоомагазин з перетримкою для котів та ветеринарною аптекою. Це найголовніше, чого вдалось досягти у 2020 році.

На наступний рік сподіваємось відкрити ще один зоомагазин «Світ Сірків» з грумерською, тобто з так званою «перукарнею для тварин». Організація також планує переїхати на нову територію, яка облаштовується для притулку.

Великим і радісним досягненням вважаю те, що цього року вдалось прилаштувати багатьох тварин. Близько 1700 чотирилапих знайшли свою домівку і люблячих господарів. У 2019-му організація прилаштувала 1580 тваринок.

Не можу сказати, що цей рік був важчим за попередній. Кожен рік по-своєму особливий і складний. Карантин жодним чином не вплинув на нашу роботу. Однак цьогоріч тварин до нас надходило більше, відповідно, збільшувалось навантаження на організацію, але ми впорались.

Уляна ПИЛИПЕЦЬ