Днями

ВИКОНРОБ

Знайомий виконроб, дивлячись «Нашу Рашу», не сміявся, а видав:

– Ось нам нещодавно дали замовлення – вирити траншею під кабель у парку. Я, звичайно, для цього робітничків узяв. З земельного комітету суворо заборонили рубати дерева, що я і пояснив у доступній формі своїм роботягам. Через годину телефонує начальник земельного комітету з диким криком: «Сволочі, ну я ж просив не рубати!». Приїжджаю – шок! Дивлюся – справді все вирубано! Питаю, мовляв, що це таке? А вони мені: «Пане начальнику, ми не рубаємо, ми пиляємо!»

Якось

ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ

Телефонує по скайпу нетверезий і сумний приятель:

– Слухай, ми так добре День перемоги відсвяткували, зранку на подвір’ї шашлики смажили, пісні про перемогу співали, так було весело… Але сусідам, здається, щось не дуже сподобалося.

– Блін, Василю, я розумію, що ти зараз не зовсім у формі, але спробуй пригадати, де ти живеш!

– Ну, в Німеччині… Ой, бл…ь!

Колись

СОРОЧКИ

Знайомий розповів:

– Вчора приходжу додому, а дружина сумна-сумна, стоїть і прасує сорочки… Я питаю: чого така сумна? А вона каже, що вже годин зо три прасує ці сорочки і їй це дуже погано вдається, що вона в собі розчарована і навіщо мені взагалі така дружина, яка не вміє попрасувати сорочку… Я так поглянув на все, застромив вилку в розетку і кажу: спробуй тепер – має вдатися. Вона піднімає на мене великі сумні очі і видає: «Дорогий, ще одна залишилася».

І взагалі…

Лікар уважно оглянув хворого і сказав йому:

– У вас був напад пневмонії. Ви музикант, так?

– Так, – здивовано відповів чоловік.

– І ви граєте на духовому інструменті.

– Точно! А як ви здогадалися?

– Елементарно, друже! Чути хрипи в легенях, горлянка запалена. Немає сумнівів, що це результат сильного тиску. Скажіть, на якому інструменті ви граєте?

– На акордеоні.