Днями

КНОПКА

Переїжджала невелика фірма в новий офіс. Причому той офіс був буквально в сусідній будівлі, через дорогу перейти. Оголосили на фірмі неробочий день і силами своїх же співробітників перетягували меблі й устаткування. З офісу винесли все, навіть світильники і розетки. Останнім виносили масивний стіл – стоячи на ньому, світильники й знімали, бо драбини не було. Несуть хлопці цей стіл через дорогу: «Вітю, акуратно, з твого боку знизу стола радіокнопка прикріплена, не натисни випадково». – «Та відключили ж сигналку». – «Точно?» – «Точно! Дивись!». Натискає кнопку. На пульті позавідомчої охорони спрацьовує тривога. Два екіпажі групи негайного реагування, завиваючи сиренами і б’ючи власні рекорди, летять до місця тривоги. Через неповні дві хвилини, перестрибуючи через дві сходинки по сходах, подумки вже смакуючи подяку від начальства і грошову премію за оперативне реагування і затримання злочинців, бійці вриваються в офіс і застигають на місці: перед ними повністю порожнє приміщення з голими стінами. На обличчях бійців проступило одне і те ж питання: які фантомаси встигли за дві хвилини, що минули з моменту виклику, винести з приміщення все, включно з розетками і персоналом?

Якось

АФЕРА

Розповідають, якось під час міжнародного шахового турніру до Емануеля Ласкера звернувся незнайомець з пропозицією зіграти по листуванню з його талановитим сином. Прохання було підкріплене солідною матеріальною винагородою, і Ласкер, подумавши, погодився. У разі перемоги він отримував 500 доларів, а якщо хлопчик якимось дивом виграє – на що батько, зрозуміло, ніяк не розраховував – тоді вже гросмейстеру доведеться розщедритися на 1500 доларів. Зрештою чемпіону світу вдалося перемогти, хоч і з великими труднощами. Таємниця розкрилася пізніше. Виявилося, що Ласкер грав по листуванню з самим Капабланкою, який погодився на ті ж умови незнайомця, а хлопчик був просто містифікацією. Коли Ласкер, який грав білими, зробив перший хід, він був повторений незнайомцем у партії з Капабланкою. А відповідь Капабланки за чорних, у свою чергу, була доведена незнайомцем до Ласкера. Таким чином, через посередника, “батька”, гралась партія Ласкер – Капабланка. Очевидно, що при такій грі “батько” гарантував собі нічийний рахунок у матчі з найсильнішими шахістами того часу, а отже, і чистий прибуток у розмірі 1000 доларів. Він виплатив 500 доларів Ласкеру, в той час як Капабланка заплатив йому 1500 доларів. Добре придумано, чи не так?

Колись

ОФІС

Є у мене друг, який працює програмістом на одну компанію в Америці, в Нью Йорку. У 2001 році працював він в одному з будинків Світового торгового центру (мир праху його). Розповідає таку історію. Його бос, мужик, заправлений грошима, мав коханку. У той день вранці він поцілував дружину і сказав, що їде в офіс на роботу. Сам же розвернувся і поїхав до коханки. Коли стався теракт, він якраз віддавався любовним утіхам, не відаючи, що відбувається в світі. Відтягнувшись на повну, прийнявши душ і поснідавши, він нарешті глянув на свій мобільний (який весь цей час був у режимі «без звуку») і зауважив, що на ньому два десятки пропущених дзвінків від його дружини. Він їй передзвонює і з зайнятістю у голосі запитує, що сталося. Та йому тремтячим голосом: “Ти де???” А він їй каже: “Як де? В офісі. Де ж мені ще бути?» Мовляв, не заважай працювати. До цього моменту офісу уже дві години, як не було. Зараз вони розлучені. Дружина відсудила у нього чверть його статків.