Активісти вимагають повернути комунальну лазню громаді

В Івано-Франківську представники громадських організацій вимагають у керівництва міста переглянути рішення про приватизацію та продаж приміщення комунальної лазні, що позаду кінотеатру «Космос» на вулиці Стефаника.

Відповідне звернення міському голові та депутатському корпусу вони адресували ще два місяці тому. Днями з цим питанням прийшли на прийом до заступника міського голови Миколи Вітенка.

Пішла з молотка

Лазня на вулиці Стефаника, 31 була зведена ще у 1963 році на місці старого єврейського цвинтаря, який знищила радянська влада. Поруч виросли кінотеатр «Космос» та ряд житлових будинків. Свого часу лазня належала до державного підприємства «Освіжувач», яке з роками збанкрутувало, а недобудована триповерхова споруда так і залишилася пусткою. Площа приміщень – 2000 кв.м. Будинок розташований на ділянці 0,2391 га.

Рішенням виконавчого комітету у 2004 році майно ліквідованого «Освіжувача» було передано на баланс КП «Івано-Франківськводоекотехпром», а лазню закрили на реконструкцію. Ринкова вартість лазні на 1 січня 2005 року складала 745 тис. грн. А згідно з локальним кошторисом, сума реконструкції майнового комплексу у поточних цінах на травень 2005 року становила аж 7 млн 596 тис. грн.

Лазню ніхто не ремонтував. І вже з 2005 року вона не використовувалася за функціональним призначенням.

У 2011 році майно та нежитлові приміщення колишньої лазні були включені в перелік об’єктів, які підлягають приватизації шляхом продажу з аукціону.

Реконструкція об’єкта так і не була завершена, а будівля пустувала. Спочатку незавершене приміщення викладали на торги разом із земельною ділянкою, пізніше у мерії вирішили продавати саму будівлю, а землю залишити у власності громади.

І ось тільки у 2020 році таки з’явився покупець.

Як пояснив міський голова Руслан Марцінків, споруда належала до приміщень незавершеного будівництва (54% готовності), а для відновлення її роботи, згідно з кошторисною вартістю, ще станом на 2017 рік потрібно було понад 20 млн гривень.

«У час пандемії та втрат міського бюджету вважаю недоцільними такі витрати. Вони зараз не на часі», – прокоментував очільник міста.

Саме тому об’єкт було виставлено на електронні торги через систему Prozorro. Міська влада просила за нього 5 мільйонів 631 тисячу 570 гривень.

В аукціоні взяв участь лише один учасник – приватне підприємство «ЛК-Капітал», яке придбало триповерхове приміщення за 7 мільйонів 260 тисяч гривень, у тому числі 1,26 млн грн ПДВ.

Цільове призначення, згідно з умовами аукціону, – для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування, для обслуговування цілісного майнового комплексу. Об’єкт приватизації продали без збереження цільового призначення. Щоправда, земельна ділянка залишилася у комунальній власності міста.

Договір купівлі-продажу опублікований на сайті Prozorro 11 листопада. Зауважимо, що наразі там жодних робіт не проводилося, тому можна припустити, що новий власник готовий віддати це приміщення, звісно, за умови, що йому повернуть кошти.

Більше, ніж просто помитися

Свого часу в Івано-Франківську функціонували чотири комунальних лазень – на вулиці Коновальця, Хмельницького, Низовій та Стефаника. Останню закрили у 2005 році. Активісти кажуть, що навмисно.

«На нашу думку, вона була закрита спеціально. На той час на Низовій власником лазні став зять Зіновія Шкутяка – Олег Коржак. І це було зроблено для того, щоб усі клієнти перейшли у його лазню», – припускає один з ініціаторів повернення лазні Богдан Козак.

Після того, як у приміщення у 2020 році з’явився новий господар, громадські організації забили на сполох. Кажуть, місто залишилось без лазні, де б могли відпочивати представники пільгових категорій населення, пенсіонери, учасники АТО.

«В Івано-Франківську мусить бути комунальна баня. У Тернополі, Чернівцях, Хмельницькому, Львові є такі лазні. А наше місто залишилось без бані, – говорить Богдан Козак. – Пенсіонерів у нас в місті багато, вони не мають куди піти. Лазня – це традиція. Наші хлопці користуються лазнею вже десятками років. Баня для міста потрібна. Якщо нам предки залишили це і місто цим жило, то це потрібно зберегти. Лазня – це не просто помитися. Це – оздоровлення, це лікарня без лікарні. Це місце зустрічі друзів».

Ще у 2017 році активісти написали звернення до міської влади, у якому вимагали скасувати рішення про продаж приміщення і рекомендували розмістити тут громадський комунальний заклад, який би надавав доступні для широкого загалу послуги лазні, оздоровлення та реабілітації учасників АТО, інвалідів війни і так далі.

«Я з 1973 року відвідую парну. У студентські роки займався боксом, зараз вчитель на пенсії. Парна – це здоров’я. Я, коли подивився в історичну довідку, довідався, що наша лазня на Низовій була найстарішою в Україні. Вона побудована у 1845 році. Це була добротна лазня, працювали два відділення. Люди покращували здоров’я, комунікували, а зараз нас залишили без нічого», – говорить франківець Михайло.

Коли два роки тому з молотка пішла і лазня на вулиці Низовій, представники громадськості знову вирішили нагадати міському голові про свої вимоги щодо приміщення на Стефаника.

«Він обіцяв, що там буде лазня. І тут влітку ми дізнаємося, що приміщення знову виставили на продаж. Нас це обурило. У грудні ми прийшли до мера зі своїми вимогами», – кажуть активісти.

Також люди звинувачують міську владу у тому, що приміщення було продано за заниженою ціною, оскільки оцінка вартості робилася ще у 2016 році.

«Вони продали за експертно-грошовою оцінкою, яку було зроблено у 2016 році. А мала б бути нова грошова оцінка. Також мала б продаватися і земельна ділянка з незавершеним будівництвом. Якщо б такий варіант був обраний, то громада мала би більше коштів від цієї угоди», – додають активісти.

Тому нині люди вимагають провести перемовини з новим покупцем про можливість повернення приміщення у власність громади, бо воно має соціальне значення для мешканців міста, або знайти інше комунальне приміщення для облаштування лазні.

Якщо влада не прислухається до вимог, активісти обіцяють продовжувати свої акції.

«У нас акція безстрокова. Ми готові і надалі нагадувати керівництву міста свої вимоги. Хочемо почути чітку позицію мера. Якщо ж ні, то ми прийдемо з віниками паритися і до міського голови додому, і до депутатки Оксани Савчук», – підсумовує Богдан Козак.

Повернути неможливо

У міській раді прохання громадськості розуміють і кажуть, що шукають шляхи прийнятного виходу із конфлікту для обох сторін, але просять розуміти й першочерговість питань у життєдіяльності міста.

“Потрібно проаналізувати попит і категорії населення, яким необхідні послуги лазні. Тоді вже й будемо вивчати, як саме маємо виходити з ситуації. Також доцільно було б залучити медиків, які б дали свої рекомендації”, – каже заступник міського голови Микола Вітенко. – Зараз питання ставиться, чи муніципалітет має це адмініструвати. З 2011 року у місті жодної комунальної лазні вже не було. Лазня на Стефаника – недобудова. І лазня – це не той пріоритет, з якого варто починати”.

За словами Вітенка, міський голова Руслан Марцінків доручив Департаменту соціальної політики опрацювати та винести на сесію міської ради програму щодо забезпечення пільгових категорій населення послугами лазні.

Зокрема, у мерії розглядають варіант укладення угоди із приватною лазнею, яка б на пільгових умовах надавала послуги соціально незахищеним верствам населення.

«Ми пропонуємо замовляти послуги для соціальних верств у приватній лазні. Комунальну будувати не плануємо. Жодних призначень станом на сьогодні немає», – говорить Микола Вітенко.

Втім, поки що охочих мати справу з бюджетом немає.

Люди ж наголошують, що фінансування приватної лазні з міського бюджету є нераціональним використанням коштів. Кажуть, краще ці кошти вкласти у комунальну власність, ніж оплачувати послуги приватника.

«Якщо ви знайдете приватну лазню, то це мінімум 1 млн грн на рік коштів громади. Тоді як на ремонт лазні на Стефаника потрібно було 3-4 млн грн», – зауважує Богдан Козак. У місті є не менше, ніж 30 приватних лазень. Пенсіонери не мають коштів, щоб відвідувати приватну лазню, і хто взагалі нас туди пустить?»

Марія ЛУТЧИН