У четвер, 18 лютого, в Івано-Франківську відбулася спільна сесія шести районних рад Прикарпаття. Депутати звернулися до Президента, Верховної Ради та Кабміну, щоб на місцевому рівні залишити додатково 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Ці кошти потрібні на забезпечення роботи апаратів районних рад, наповнення депутатських фондів та дотування менш спроможних ОТГ.

«Ліквідаційна комісія»

25 жовтня 2020 року в Україні відбулися місцеві вибори. Виборці обирали голів не тільки територіальних громад, обласних та міських рад, але й новоутворених районних рад. Згідно з новим адміністративно-територіальним поділом, в Івано-Франківській області їх тепер тільки шість: Івано-Франківський, Коломийський, Калуський, Надвірнянський, Косівський та Верховинський райони.

Здавалось би, райони визначені, депутати обрані, у чому ж тоді проблема? А річ у тому, що у законодавстві чітко не прописано повноваження та ресурс – джерела наповнення бюджету, за який мають працювати районні ради.

Склалася ситуація, що українці на місцевих виборах обрали представницьку структуру, котра фактично повинна виконати роль такої собі «ліквідаційної комісії» – до 1 червня передати майно колишніх районів у підпорядкування територіальних громад, а що далі – наразі незрозуміло. Фінансовий дохід обраних районних рад, станом на сьогодні, складається тільки з оренди комунального майна.

«Ситуація була передбачувана, і це проглядалося на всіх етапах реформи місцевого самоврядування, коли декларувалося одне, а результати маємо інші. Спочатку це було з сільськими радами, коли добровільно-примусово утворювали рівень ОТГ. Ніхто не звертав уваги на те, наскільки це економічно правильно. Наступний етап очікував і районні ради, – говорить депутат Івано-Франківської районної ради Михайло Назар. – Зараз це треба поправляти. Потрібно повертатися до Конституції України, Європейської хартії місцевого самоврядування і робити реальну реформу, а не заганяти нас у таку ситуацію».

Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук каже, що дійсно є певна прогалина у законодавстві і зараз районні ради є заручниками цієї ситуації, адже законодавець поки що не дає відповіді на питання, чи ради працюватимуть тільки на час перехідного періоду, тобто до 1 червня, поки вони мають передати усе майно на рівень громад, а чи залишаються на усі п’ять років.

«Сам процес децентралізації передбачав просту річ: всі повноваження, весь ресурс, які були на районному рівні, переходять до територіальної громади. І сам процес децентралізації мав би завершитися існуванням дворівневої системи місцевого самоврядування – ОТГ і області. Зважаючи на те, що не було внесено зміни до Конституції, 25 жовтня ми обирали, окрім керівників громад та депутатів обласних рад, ще й депутатів районних рад, в яких не залишилося повноважень і ресурсу, – говорить Стефанчук.

Розуміючи безвихідь ситуації, що склалася, депутати усіх шести районних рад області зібралися в Івано-Франківську на спільну сесію та прийняли звернення, у якому просять Кабмін та ВРУ внести зміни до Бюджетного кодексу та прописати їхні повноваження. Наступного дня позицію райрад підтримали і депутати обласної ради.

Трохи цифр

У 2021 році прийнято такі бюджети для райрад: для Верховинської – 112,2 тисячі гривень, Калуської – 87,7 тисячі, Коломийської – 101 тисяча, Косівської – 400 тисяч, Надвірнянської – 425 тисяч, Івано-Франківської – 120 тисяч.

Водночас тільки на утримання виконавчих апаратів шести районних рад, як пояснюють депутати, необхідні видатки в сумі 40 мільйонів гривень, з яких 90% – це видатки на оплату праці з нарахуваннями, а дохідна частина цих бюджетів на 2021 рік передбачена у розмірі 1,2 мільйона гривень, або лише 3% від необхідної суми.

Незабезпеченість коштами складає по Верховинському району 4,7 мільйона гривень, Калуському – 6,8 мільйона гривень, Коломийському – 7 мільйонів гривень, Косівському – 3,8 мільйона гривень, Надвірнянському – 7,4 мільйона гривень, Івано-Франківському – 9 мільйонів гривень.

«Відповідно до Конституції України, органами місцевого самоврядування, які представляють спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ, міст, є районні та обласні ради. Тож до внесення змін до Конституції районні ради будуть функціонувати та представляти спільні інтереси. Верховною Радою внесено зміни до Бюджетного кодексу України, згідно з якими основними доходами районних бюджетів є надходження, яких недостатньо для забезпечення виконання ними повноважень. За попереднім розрахунком, потреба Коломийської райради становить 7 мільйонів гривень. Фінансування районних рад за рахунок перехідного залишку не вирішує проблему. Ми і зібралися, щоб привернути увагу керівництва держави до необхідності державної підтримки районних рад», – сказав перший заступник голови Коломийської районної ради Дмитро Самуляк.

Відтак депутати звернулися із вимогою внести зміни до Бюджетного кодексу України в частині зарахування податку на доходи фізичних осіб у таких пропорціях: до держбюджету – 20%, до обласних бюджетів – 15%, районних – 5%, бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад – 60%.

Завдяки змінам, які пропонують місцеві обранці, до районних бюджетів області буде додатково залучено понад 312 мільйонів гривень. Власне з цих коштів і мали б жити ради.

«Хочемо 5% податку на доходи фізичних осіб. По районних бюджетах це дасть такі цифри: Верховинський отримає 3,5 млн грн, Івано-Франківський – 160 млн грн, Калуський – 65,7 млн грн, Коломийський – 46,6 млн грн, Косівський – 8 млн, Надвірнянський – 27 млн грн. Це дозволить депутатам районних рад повноцінно виконувати свої повноваження, мати свої фонди, приймати відповідні програми, допомагати тим ОТГ, які сьогодні не можуть собі дати ради. Нас не врахували у Бюджетному кодексі, і сьогодні Верховна Рада має це поправити, щоб ОТГ Івано-Франківської області нормально жили. Адже є багаті ОТГ, а є й бідні. Ми звертаємося до Верховної Ради, щоб вона не порушувала Конституцію, адже сьогодні нищать районні ради, завтра – обласні, а потім доберуться до ОТГ», – говорить голова Івано-Франківської райради Василь Попович.

Що у районах?

Ситуація у всіх районах аналогічна: повноваження є, грошей нема. Візьмемо, для прикладу, Косівський район. Очільник райради Зеновій Томащук каже, що він у такій же ситуації, як і його колеги.

 

«На утримання апарату районної ради на рік нам потрібно десь у межах 4,5 мільйона гривень. Але у зв’язку з тим, що у Бюджетному кодексі не передбачене фінансування районних рад, то, відповідно до залишку, ми проживемо тільки один рік. А на наступний рік вже фактично тільки бюджет, що передбачений податковими надходженнями, складатиме близько 400 тис. Це мізер, дуже незначні кошти, за які буде неможливе функціонування районної ради як такої», – зазначає Зеновій Томащук.

Очільник Косівської райради був у числі тих голів рад, які минулого тижня вирушили до Києва шукати підтримки в Асоціації районних та обласних рад.

«Ми порушували це питання в Асоціації районних та обласних рад. Вони розуміли наші вимоги і вже напрацьовували звернення. Але річ у тому, що Асоціація у своєму зверненні подала пропозиції щодо розщеплених податків на фінансування районних рад, і там зачепили позицію ОТГ. Ми це відкидаємо, бо розуміємо, що ОТГ також не в найкращих умовах і за їх рахунок не можна вирівнювати і підтягувати районні бюджети. Наша позиція – відщеплення від державного бюджету, тобто з податку на доходи фізичних осіб. 25% на даний час йде у державний бюджет, то ми просимо звідти 5% обернути на районні бюджети. Це дасть можливість утримання районних рад і тих повноважень, які у нас залишилися. Тобто це і соціальний розвиток, і інфраструктура», – пояснює очільник Косівської райради.

Інша думка

Експерти з місцевого самоврядування зазначають, що депутати районних рад, коли заходили минулого року у виборчу кампанію, добре розуміли, з чим їм доведеться зіткнутися після виборів. Відтак зараз ситуація доволі неоднозначна.

Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук каже, що розуміє і підтримує голів районних рад, але якщо зараз почати повертатися до формування на районному рівні фінансового ресурсу та повноважень, то фактично потрібно ставити питання про «відмотування всього процесу децентралізації назад».

«Територіальні громади впродовж січня-лютого отримують у підпорядкування з районних рад бюджетні установи – будинки культури, бібліотеки, садочки, школи. Тому важливо у цьому контексті говорити про зміцнення ресурсу територіальних громад… Якщо ми повернемося до самої суті реформи, то ми маємо зараз у першу чергу порушувати питання фінансової спроможності територіальних громад. Тому що, на превеликий жаль, бюджетна децентралізація утримується на рівні доходів попередніх років, але на рівні видатків набагато більше звалилося на місцеве фінансування без фінансового ресурсу. Так, я погоджуюся з керівниками районних рад і депутатів у тому, що законодавець не дає чіткого роз’яснення, що ж робити станом на сьогодні і що буде з районними радами після червня 2021 року – які повноваження вони матимуть і за який ресурс існуватимуть, адже будь-яка структура органу місцевого самоврядування повинна мати свій штатний розпис і свою структуру управління», – говорить Стефанчук.

Якщо ради, за словами виконавчого директора, таки залишаться працювати на всю каденцію, то дійсно доцільно говорити про їх власний фінансовий ресурс.

«Проблема виникає не у питанні формування фінансового ресурсу на районному рівні, а у комфортному фінансовому управлінні бюджетними установами, які сьогодні надають послуги людям. Ми говоримо за школи, бібліотеки, клуби, садочки, ФАПи, амбулаторії і лікарні. Тому, зважаючи на те, що вони вже майже передані у територіальні громади, важливо робити акцент на забезпеченні розвитку інфраструктури цих установ у територіальних громадах і наданні якісних послуг, – зазначає експерт. – Але ще раз кажу: абсолютно погоджуюся з головами районних рад, що законодавець має дати чітке роз’яснення щодо чинних райрад. Якщо вони залишаються на 5 років, то 5% від ПДФО з державного бюджету є логічними у частині того, щоб вони працювали ці роки».

Передавати 5% ПДФО радам, які невдовзі будуть ліквідованими, є недоцільним, вважає експерт Інституту політичної освіти Тарас Случик.

«На мою думку, районні ради мають бути в майбутньому ліквідовані, адже майно вони вже зараз передають територіальним громадам. Відповідно, скоро вони не будуть мати чим управляти. Вони повинні мати дуже компактний апарат, який не має потребувати великого фінансового забезпечення. Передавати їм 5% від ПДФО є недоцільним. Протести та вимоги з боку депутатів райрад виглядають дивно та недолуго. Адже вони знали, куди балотувались і що в них фактично бюджету та повноважень не буде», – говорить Тарас Случик.

Політичним шоу назвав спільну сесію районних рад на Прикарпатті народний депутат та голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін.

«Вимога щодо того, щоб забрати 5% ПДФО в громад чи з центрального рівня, не має жодних перспектив, – вважає нардеп. – Нагадаю протестувальникам, що рішення про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо передачі коштів громадам було підтримане конституційною більшістю ще восени 2020 року – більше, ніж за місяць до місцевих виборів».

Безгін наголошує, що правила гри були всім відомі, в тому числі й тодішнім кандидатам на посади. І переглядати перерозподіл ПДФО наразі ніхто не планує. Адже передача майна з районів у громади вже перетнула позначку 97%, відповідно, претензії і роздуті штати апаратів райрад виглядають абсурдними.

Марія ЛУТЧИН