Ментор – це інсайдер: він пройшов свій шлях в особистому і професійному житті, має свої перемоги та поразки – і готовий цим ділитися, аби допомогти у розвитку іншій людині. Також це рольова модель, до якої хочеться тягнутися. Тому ментор сам має постійно розвиватися, щоб мотивувати інших.

Чому ментор так потрібний у підлітковому віці, чим саме може допомогти молодій людині і де його шукати – розповідає Анна Аксьонова, менторка Української академії лідерства.

– Аню, чи може ментор бути другом? Чим він відрізняється від психолога, вчителя, коуча? 

Ментор – це не друг. Це такі ж глибокі і довірливі стосунки, втім, з другом може бути зручно і комфортно, а з ментором – ні. Розвиток менті (той, кого курує ментор – ред.) важливіший, ніж приємне спілкування чи емоційна близькість. Хоча після завершення менторингу стосунки можуть перерости у дружбу. 

Чомусь часто думають, що ментор – це психолог чи психотерапевт. Але це не так! Я не маю професійних навичок працювати з психологічними травмами і боюся нашкодити – лише можу вислухати по-людськи. Вчитель дає чіткі відповіді на запитання, натомість ментор лише знає, як би вчинив сам. 

Коуч допомагає впродовж якогось невеликого проміжку часу, а менторство – це тривала робота. Коуч ставить тобі ціль, а з ментором ти ставиш її самостійно і маєш бути вмотивованим. 

– Як зрозуміти, що тобі потрібен ментор? І де його знайти? 

Кожному у певний час потрібен ментор – і треба йти до тих людей, які надихають. Особливо ментор важливий у підлітковому віці. Тобі складно розібратися зі своїми емоціями, бо це період статевого дозрівання. У тебе багато енергії, і ти не знаєш, куди її спрямувати. Ти розгублений, бо шукаєш свій шлях в освіті і майбутній професії. Хочеться, щоб тебе зрозуміли і підтримали. 

Саме тому менторство в Українській академії лідерства – це обов’язкова складова програми. Ми працюємо з молоддю віком 16-20 років. Підлітки після школи впродовж 10 місяців втілюють власні проєкти, займаються волонтерством та проводять відкриті заходи для громади, досліджують світ через експедиції регіонами України та за кордоном (ЄС, Ізраїль), слухають лекції, зустрічаються з відомими державотворцями та бізнесменами, регулярно займаються спортом. І при цьому кожен студент має свого особистого ментора, який допомагає засвоювати цей різноманітний досвід, досягати цілей і краще розуміти себе. 

– Чим саме ментор корисний підлітку? 

Ти часто можеш сумніватися у собі і своїх ідеях (більшість моїх менті – з комплексом самозванця). А ментор вірить у тебе, бачить твій потенціал і зацікавлений у тому, щоб ти його розкрив. Ментор ставить глибокі запитання і високу планку, і ти швидше розвиваєшся. Він бачить твої зони розвитку збоку і вчасно вказує на помилки. Але завжди підтримає і буде останнім, хто тебе засудить. Він дозволяє тобі бути собою. 

Я обожнюю фільм “Мирний воїн”, там добре розкрито поняття ментора. Натомість у книжці “Портрет Доріана Грея” видно, як можна знайти собі поганого ментора.

– Якими бувають ментори? І якою менторкою є ти? 

В Академії працюють люди, які мають різні підходи. Є суворий ментор, який прокачує дисципліну і відповідальність, є ментор-спокій, який може врівноважити запальний характер. До мене приходять розвивати емоційний інтелект: вміння спілкуватися з людьми, вирішувати конфлікти. Я часто ділюся книгами, які допомогли мені. Наприклад, “У пастці депресії” – книжка про те, як влаштований наш мозок, чому нам інколи погано і як із цим впоратись. Або “Бути окей. Що важливо знати про психічне здоров’я”. 

Я креативний ментор. Можу зустрічатися з менті у новому місці, творити особливу атмосферу чи почати розмову з 5-хвилинної медитації. Люблю тематичні збірки – наприклад, ми одягаємося, як герої кінофільмів, і використовуємо п’ять їхніх фраз. Ми з командою завжди заморочуємось, намагаємося перетворити на гру рутинні речі. 

Обожнюю визначати спільні цілі. Минулого року ми з менті зробили статику-челендж – постояти якомога довше навприсядки. То стояли, обмотавшись гірляндами біля ялинки, то у святкових сукнях на підборах. Щодня ми зустрічалися в один час і постили це у сторіз. Починали з 1,5 хвилини, додавали по 10 секунд – і наприкінці стояли 6 хвилин. Це було тренування дисципліни і витривалості. 

– Яким професійним досвідом ти ділишся? 

Я ділюся знаннями і навичками з комунікації. За освітою я український філолог. Після університету одразу почала працювати на “Українському радіо” у Дніпрі. Якраз відбувалася реформа «Суспільного», і часто доводилося одночасно вести новини, ранковий ефір, суспільно-політичні теми і культурні програми, а інколи навіть бути звукорежисером. 

Крім цього, була журналісткою онлайн-видання та працювала медійницею у молодіжному центрі – створювала проєкти, контактувала зі ЗМІ, вела соціальні мережі. Коли дізналася про Українську академію лідерства і менторство, то зрозуміла, що ця робота саме для мене. Я інтуїтивно розумію, що відчуває людина і як до неї підійти, бо маю високий рівень емпатії.

– Чи у тебе самої були ментори?

Одна із колег на радіо була моїм професійним ментором (я тоді цього не усвідомлювала). Я відчувала, що можу більше, але боялася зробити цей крок, а вона бачила мій потенціал і давала складніші завдання. Завдяки їй я дуже зросла професійно. Моїм ментором у житті був дідусь – він направляв мене в інтелектуальному та емоційному розвитку.

– З якими запитами до тебе звертаються найчастіше?

Переважно шукають мотивацію. Але причина може виявитися в іншому: людина вигоріла або займається не своєю справою. Також запитують, як координувати процеси або подолати страх публічних виступів.

– Що важливо робити людині, яка працює з ментором? 

Менті повинен прийти з конкретним запитом – над чим саме він хоче попрацювати. Знати, яких цілей прагне досягти, і бути чітко спрямованим на результат. Він має бути відвертим, щирим та сприймати критику. Нещодавно ми з командою Академії створили посібник, де розповіли, як працювати з ментором. 

– Які досягнення мали твої менті? 

Один хлопець на початку року не міг подужати 1,5 кілометра. І уявіть, він одним із перших в осередку пробіг півмарафон. Спочатку йому було складно бути лідером, але наприкінці Академії він очолив і втілив проєкт із фактчекінгу. Інша дівчина дуже боялася виходити із зони комфорту, а зараз працює в одній із 5 найкращих хедхантинг-компаній світу, які займаються пошуком унікальних спеціалістів. Ще один мій студент зараз займається відкриттям “Вільного” у Харкові – простору для активної молоді, яка мешкає і розвивається разом, створює спільні проєкти. 

– Яка особливість сучасної молоді? Які основні виклики стоять перед нею?

Сучасним підліткам усе цікаво, проте вони не можуть зосередитись на чомусь одному. Часто їм потрібен поштовх, щоб взяти на себе відповідальність, щоб виконати важливе і складне завдання. Їм усе треба пояснювати. Недостатньо сказати “я сказала” чи “так треба” і підкріпити власним досвідом – завжди слід донести, навіщо це все потрібне. І це класно, бо вони мислять критично.