Сім з половиною тисяч гуцульських діалектних слів, майже 20 років досліджень, тисячі опрацьованих творів, численні експедиції у гори до гуцулів… Недавно науковці ПНУ ім. В. Стефаника презентували другий том унікального словника, який не має аналогів ні в Україні, ні у слов’янському світі загалом.   

Бабздеря, джемора, гунцвот, гаріга, фрашки, презус, сокотити, прилипачко, фаріон, фудульний… Аж сім з половиною тисяч гуцульських діалектизмів містить науково-дослідна праця «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові», яка вже видана в двох томах. Йдеться саме про ті діалектизми, які вживалися в українській літературі, починаючи ще від Юрія Федьковича і закінчуючи сучасними письменниками. 

Словник видали за кошти обласного бюджету, поки що тираж невеликий – триста примірників. Всі вони розійшлися по бібліотеках Прикарпаття.

Робота над словником була дуже кропіткою і об’ємною, затягнулася майже на 20 років. За цей час науковці опрацювали твори понад сотні українських авторів, вишукуючи гуцульські діалектизми. Але вони говорять, що насолоджувалися тим, що робили, або, як кажуть гуцули, файно набувалиси.

«У мовному відношенні Івано-Франківська область – унікальна, адже тут мирно співіснують аж п’ять говорів: гуцульський, бойківський, покутський, наддністрянський, лемківський, – розповідає автор ідеї, відповідальний редактор видання, професор Василь Ґрещук. –  Кожен із цих говорів можна знайти в українських художніх творах. До прикладу, якщо казати про гуцульський діалект, то це новели Марка Черемшини. Бойківськими словами просіяна рання творчість Івана Франка. Але саме гуцульський говір має найдовшу історію використання в українській художній літературі».

Словник має одну специфічну рису: він охоплює найдавніші тексти, де зафіксована лексика Гуцульщини, тексти, які створювалися, коли серед гуцулів ще не була поширена українська літературна мова східного зразка.

Пояснення декотрих слів зайняло у словнику аж по кілька сторінок. Найбільш вживаними в художній літературі виявилися: «полонина», «тайстра», «гачі», «фудульний», «прилипачко», «сокотити», «гейби»… 

А ось декотрі слова, такі, як ватра, трембіта, вже настільки ввійшли в український обіг, що професор Ґрещук навіть сумнівався, чи варто їх включати до словника діалектизмів. Багато гуцулізмів запозичені з інших мов. Наприклад, слово «легінь» має угорське коріння.

Деякі широко вживані вислови гуцули говорять по-своєму, наприклад, замість «продався за тридцять срібняків» кажуть «продався за миску сочевиці». Взагалі у словнику подали дуже багато цікавих висловів: «обдерти хлопа, як вербу» (обібрати), «богач без гач» (щедра людина), «в гачі вбрати» (перехитрити) і т.д.

Як розповідає співавторка, доцентка, директорка Інституту українознавства при ПНУ Валентина Ґрещук, десь біля сотні слів, знайдених в художніх творах, науковцям було важко трактувати або ж вони сумнівалися у правильності значення. Тоді вирушали в експедицію в гори – з’ясовувати в самих гуцулів. До речі, працювали в тандемі зі студентами. Додому поверталися зі списаними грубезними зошитами і заповненим диктофоном.

З деякими словами довелося добряче попрацювати. Наприклад, далеко не всі гуцули знали, що означає «виднишєта», тому ходили від хати до хати – шукали старожилів, які ще пам’ятали. Деякі слова взагалі уже вмерли на Гуцульщині. Скажімо, «баруса» – так колись називали дуже стару смереку.

Випускниця університету Марія Матіїв, яка їздила в експедицію до косівського села Малий Рожин, каже, місцеві гуцули настільки загорілися ідеєю словника, що не тільки допомагали тлумачити те, що просили студенти, але й позгадували цілий оберемок діалектизмів, які вживали ще їхні діди-прадіди.

Мовознавці кажуть, що діалектні слова потрохи виходять з ужитку. Звісно, гуцульський діалект ще багато років буде жити, але сфера його застосування все одно весь час звужуватиметься. І хоч усе минає, але словники залишаються і ніколи не старіють. 

Наталя МОСТОВА

 

ВРІЗКА

Бабздеря – дика тварина

Виднишєта – нікчемні люди

Джемора  – хащі

Гунцвот – брехун

Гаріга – бешкетник

Фрашки – жарти

Презус – керівник

Сокотити – пильнувати, стерегти

Прилипачко – пристрасно, захоплено

Гачі – чоловічі штани

Фаріон – інтриган, брехун

Фудульний – гордовитий

Тайстра – полотняна торба, яку носять через плече