В Івано-Франківську розгорівся скандал довкола будівельних робіт, які ведуться на історичній пам’ятці у центрі міста – в колишньому готелі «Дністер». За п’ять років над спорудою виросли два додаткові поверхи та вежа з годинником. Зараз взялися до бічних колонад – спроба засклити громадський простір та облаштувати приватну парковку біля будівлі викликала чергову хвилю обурення містян.

Знаковий будинок

Готель «Дністер» розташований за адресою вул. Січових Стрільців,12 та вул. Шевченка, 1. Зведена будівля за проєктом архітектора Ф. Януша. Відкрили її у травні 1914 року. На той час це був один із найкращих готелів у місті. Першим орендарем кам’яниці, якій дали назву «Австрія», був П. Біль зі Львова. Тут відкрили готель, ресторан, крамницю та кінотеатр – третій за ліком у місті. Всі перелічені заклади мали, як і кам’яниця, назву «Австрія».

У січні – травні 1919 року, коли Станиславів був столицею ЗУНР, готель перейменували на «Варшава», а кінотеатр готелю став місцем засідань Національної Ради. У цьому приміщенні 3 січня 1919 року була прийнята ухвала про об’єднання ЗУНР з УНР. Тут працювали відомі діячі ЗУНР Є. Петрушевич, Л. Бачинський, К. Левицький, Д. Вітовський. У готелі зупинялись визначні українські політики М. Грушевський, В. Винниченко, С. Петлюра.

У пам’ять про цю подію в січні 1990 року саме звідси починався Ланцюг єдності.

За Польщі, від 1919 до 1939 року, готель мав іншу назву – “Варшава”.

Зі встановленням у місті радянської влади в 1939 році кам’яницю націоналізували. Готель і ресторан отримали нову назву – спочатку «Спартак», а від 1960-х рр. – «Дністер». У приміщенні колишнього кінотеатру розмістилась обласна філармонія та її головний мистецький колектив –створений у 1940 році Гуцульський ансамбль пісні і танцю. Від 1981 року тут розміщується міський Будинок культури №1 (з 1994 – Центральний народний дім).

Готель «Дністер» є пам’яткою містобудування й архітектури місцевого значення.

Реставрація чи реконструкція

У червні 2016 року готель закрили на реставрацію. Спочатку власник приміщення, відомий у місті готельєр та підприємець Мирослав Бойко, запевняв, що йдеться тільки про відновлення історичного вигляду будинку і вежі. Тут мали замінити вікна, довести до належного стану фасад, відремонтувати будівлю всередині та пристосувати частину першого поверху під рецепцію. 

Обіцяли повноцінний реставраційний проєкт. Але те, що мало бути реставрацією, фактично нею не стало. Бо вже у 2017 році за відхилення від робочого проєкту Управління з питань держархбудконтролю (ДАБІ) скасувало дозвіл на проведення робіт у будівлі. Пізніше роботи продовжили: змінили поверховість, добудували вежу з годинником, яку відкрили у 2019 році, а старі дерев’яні елементи замінили на бетонні.

Головний спеціаліст відділу охорони культурної спадщини Департаменту містобудування та архітектури міста Володимир Ідак зазначає, що будівля є унікальною та цікавою у плані архітектурних рішень і зараз візуально дійсно видно, що є порушення норм чинного законодавства у сфері охорони пам’яток архітектури.

«Закон України «Про охорону культурної спадщини» говорить про те, що пам’ятки архітектури мають зберігатися в автентичному стані без змін, не допускаються будь-які будівельні роботи, які призводять до зміни пам’ятки. А це все, що є – це є зміна пам’ятки, тобто пряме порушення норм закону. Усі будівельні роботи у нас кваліфікуються як реставраційні, то вони власне передбачають відновлення втрачених елементів, забезпечення технічної справності аварійних елементів. Відтак завдання закону і профільних служб – підтримувати пам’ятку в автентичному вигляді для нащадків. Якщо керуватися виключно буквою закону, то я тут бачу пряме порушення”, – говорить фахівець.

Документи, які наявні у Департаменті, кваліфікують роботи на об’єкті як реставраційні.

«Є загальний вид діяльності будівництва, то у даному випадку кваліфікація «реставрація». З огляду на те, що тут вже зроблено, це не можна назвати реставрацією, тут вже і надбудови, і прибудови. Це вже, швидше, реконструкція. Тобто це вже новий вид будівництва. Можливо, власник витягне ще якісь нові документи, на підставі чого ці роботи робляться», – додає Ідак.

Засклені колони

Усі роботи, які проводились у готелі, вміло маскувалися за будівельним риштуванням. І якщо добудову поверхів, змінені кольори, форми вежі та вікон містяни таки проковтнули, то посягання на територію навколо кам’яниці збурило нову хвилю невдоволення.

Заглянув за «фіранку» будови і виніс у медійний простір новий скандал франківець Ростислав Шпук. Ще на початку березня чоловік звернувся до міського голови із закликом перешкодити варварській реконструкції готелю.

«…Згляньтесь на щільно задрапований паркан, за яким починають зашивати найвеличнішу, найдовшу, найісторичнішу, найсуттєвішу і найлюдянішу в місті колонаду… Не можуть же ці щойно поранені колони, які 100 років тому буквально підпирали проголошення української Злуки, тепер самотужки чинити опір, ще й в умовах, коли з них здерли шкіру, готуючи ґрунт для баналізації унікального на догоду «ринковому баченню» та індивідуальним комерційним розрахункам готельєра», – написав тоді Шпук.

Як стверджують активісти, виглядає, що готельєр планує засклити колонаду й перетворити її на продовження холу. Відтак такими діями він зазіхає на громадський простір мешканців не лише вулиці Шевченка, але й всього Івано-Франківська.

Розкритикував зміну готелю і відомий львівський архітектор Юліан Чаплінський. Чоловік називає роботи псевдореставрацією і акцентує на тому, що, зашиваючи склом колонаду «Дністра», його власники псують ще й сам вхід у вулицю.

«Це унікальна і найдовша галерея, вона створювала архітектурну погоду на всю вулицю, на весь центр. Зараз її хочуть засклити, і це буде велика втрата для міста. І це просто неприпустимо», – наголошує архітектор.

Рівень національної ганьби

За збереження історичної пам’ятки виступають і мешканці житлової частини споруди за адресою вул. Шевченка, 1. Для того, щоб відстоювати свої права, минулого року вони створили громадську організацію «Кам’яниця Австрія».

Речник цієї організації, художник Андрій Єфіменко каже, що усі п’ять років на об’єкті тривають роботи і жоден із мешканців будинку не має інформації щодо будови. «Це рівень національної ганьби. Все робиться за фіранками. Тому ми і мовчали ці роки. Це все було закрито», – говорить чоловік.

Як пояснюють мешканці, під час будівельних робіт збитків зазнали і вони: було пошкоджено одну із сусідніх з «Дністром» квартир, а також димоходи приватних помешкань.

«У червні 2016 року, коли тільки почали ставити риштування, вони спиляли перегородку, яка розмежовує балкон готелю і сусідньої квартири, і майже на половину вікна жилої квартири поставили риштування. Коли падав дощ, у квартирі пішов грибок, бо на риштуванню збиралася вода. В іншій частині будинку взагалі затопило квартиру, бо з тераси готелю вивели стічну трубу, і вода текла по стіні квартири, – пояснює мешканець будинку Тарас Олійник. – А щодо димоходів, будинок став на два поверхи вищим, і, відповідно, піднімали й димоходи жилих квартир. У помешканнях почалися проблеми із газовими приладами, вимикалися котли. У червні 2020 року взагалі було отруєння чадним газом».

Колони, які стали предметом чергового скандалу довкола готелю, за словами Андрія Єфіменка, є не тільки унікальними, але й несучими – на них тримається стіна з боку вулиці Шевченка. Відтак змінювати їх не можна у жодному разі.

«Історично і технологічно у ці колони не можна нічого забивати. Ми живемо у сейсмічно активній зоні: Карпати – молоді гори, і готельєр фактично руйнує конструкцію, пробиваючи її з двох боків. Якщо буде поштовх, то будинок може зруйнуватися. Це не реставрація, це реконструкція. Вона призводить до руйнації цілого будинку. Плюс забирають тротуар», – говорить Єфіменко.

Міська комісія

У міській раді також кажуть, що не знають, що саме робить на об’єкті власник споруди, адже не мають доступу до документації – усі дозволи і проєкт погоджував Держархбудконтроль із Києва. Відтак стверджують, не мають розуміння, як саме виглядатиме будівля після завершення усіх робіт.

«Ми зреагували. Подали перевірку. Щоправда, цей підприємець має київський дозвіл Держархбудконтролю на здійснення будівельних робіт. Тому мусимо реагувати різними шляхами, можливо, навіть і позовом до суду», – прокоментував ситуацію міський голова Руслан Марцінків.

Для початку зібрали спеціальну комісію, щоб перевірити законність робіт у готелі. Двічі ця комісія пробувала потрапити на об’єкт, однак обидві спроби виявилися марними.

«Ні в архітектурі, ні в міській раді немає документів щодо засклення міжколонного проходу», – пояснює директор Департаменту містобудування та архітектури Орест Кошик. – Хочемо, як орган місцевого самоврядування, отримати пояснення, на підставі яких дозвільних документів здійснюються ці роботи. Хочемо розібратися, у чому справа і чи дійсно у власника є дозволи на ці роботи. На жаль, ДАБІ зараз перебуває у процесі реорганізації, і фактично вони перевірок не проводять. У міського управління Держархбудконтролю такі повноваження відсутні. Ми маємо встановити, чи законні, чи не законні ці роботи. Якщо ні, то будемо звертатися далі», – говорить Орест Кошик.

На зустріч із представниками комісії власники будівлі не прийшли, але у телефонному режимі пообіцяли вже у четвер надати всі необхідні документи на ведення робіт.

Готові до перевірки

Представники власника «Дністра» кажуть, що мають усі необхідні дозвільні документи і до перевірок готові. Комісію не пустили на об’єкт через те, що наразі у місті діють обмеження червоної карантинної зони: «У місті діє червона зона, і на об’єкті нікого не було. Тим паче офіційного попередження про перший візит ми не отримували. Прочитали про це вже в соцмережах… Всі дозвільні документи щодо проєкту у нас є. Земля під готелем перебуває у приватній власності. Тимчасові риштування скоро знімуться, ми перепрошуємо за незручності, які затягнулись через пандемію».

Щодо майбутньої долі колон, тут обіцяють цікаве архітектурне рішення: «Колони стоять і стоятимуть надалі. У той же час цікаве вирішення холу передбачає суцільні інсталяції зі скла, повну прозорість та відкритість, яка дає можливість розширити просторову уяву відвідувачам, подарувати новий досвід сприйняття міста. Розчинити перешкоди між будівлею та вируючим життям вулиць. Гості та мешканці зможуть потрапити до холу з різних сторін, сховатися від непогоди, присісти на місця для відпочинку, поспілкуватись».

Також у готелі планується мистецька галерея.

Щодо парковки, кажуть, що тротуар загороджений тимчасово – на час будівельних робіт: «Кілька місць для паркування біля будівлі на даний момент використовуються для будівельного транспорту «Дністра» і Народного дому, в якому теж проводяться ремонтні роботи. З міркувань безпеки перехожих паркова огороджена. Після завершення робіт огорожа демонтується».

У четвер захисники історичної кам’яниці збираються на акцію спротиву біля готелю «Надія», який також належить готельєру-реставратору Мирославу Бойку. Кажуть, що програма-мінімум – відвоювати загальний доступ містян до проходу колонадою. Програма-максимум – відновлення унікальної архітектурної та історичної пам’ятки.

Марія ЛУТЧИН