21 квітня 2019 року Володимир Зеленський, здобувши 73% голосів виборців, став президентом України. Тоді він давав цілий ряд гучних обіцянок і не менш гучних натяків на обіцянки, як-от про зарплати вчителів у розмірі 4000 доларів. Між тим, уже минуло два роки від цієї дати. Тож варто проаналізувати – що вдалося, а що не вдалося шостому президенту?

Війна на сході України

«Наше найперше завдання –​ припинення вогню на Донбасі», – заявив з трибуни ВРУ Володимир Зеленський, декларуючи, що прийшов на цю посаду, щоб досягти миру. Жодного слова про перемогу у війні при цьому не звучало.

Певні кроки до зменшення кількості смертей і справді були зроблені, як-от низка міжнародних зустрічей, а також «повне і всеосяжне припинення вогню». Втім, писати це можна не інакше, як в лапках, адже за 2020 та 2021 рік у зоні проведення АТО\ООС загинуло близько 100 українських бійців. 50 з них загинули вже під час перемир’я, і це лише офіційно. А поранення різних ступенів тяжкості за цей час отримали сотні українських воїнів – відомо про майже 340 поранених за 2020 рік.

Станом на квітень 2021 року жодного прогресу в питанні війни на Донбасі немає. Українська армія частково деморалізована забороною вести вогонь у відповідь без дозволу вищого керівництва та іншими заборонами, які ввели в ході «всеосяжного перемир’я», і продовжує зазнавати втрат під обстрілами бойовиків та російських найманців. Крім того, Росія стягує свої війська до кордонів, що вже викликало занепокоєння експертів та високопосадовців. Про повернення тимчасово окупованих територій Донеччини та Луганщини, як і про вибори під контролем України та про повернення Криму, наразі можна говорити хіба що в студіях телеканалів.

Є очевидний факт: самого лише бажання Зеленського «просто перестати стріляти» замало, щоб досягти миру. І цілком зрозуміло, що «прагнення до миру, яке було в очах Путіна», нашому президенту хіба що привиділось.

Пандемія коронавірусу

У передвиборчих обіцянках Володимир Зеленський нічого не говорив про всесвітню загрозу – вірус COVID-19. Це цілком зрозуміло, адже пандемія почалася майже за рік після цього, і передбачити її та її масштаби ніхто не міг. Але от успіхи та провали команди президента у боротьбі з коронавірусом проаналізувати можливо.

3 березня 2020 року в Україні зафіксували перший випадок COVID-19 – житель Чернівців «привіз» його з Італії. Невдовзі вірус поширився, і в країні оголосили загальний локдаун. Крім логічних заборон на роботу нічних клубів та громадського транспорту, влада на місяць заборонила відвідувати ліси, сквери та парки. Всі, мабуть, бачили відео, як у Києві два десятки поліцейських затримували чоловіка на пляжі. Потім міністр охорони здоров’я «пояснив», що цей безглуздий захід «мав мати психологічний ефект» – залякати людей. Що ж, замість залякування чиновникам вдалося дещо інше – запевнити людей, що геть усі карантинні обмеження є безглуздими.

Україна стикнулася із такими проблемами, як брак лікарів, їх низькі зарплати, брак кисню та апаратів ШВЛ і банальних лікарняних ліжок. Але слід сказати, що через це пройшли усі країни світу – ніхто не чекав, що «екзотичний» раніше апарат штучної вентиляції легень скоро буде на вагу золота. Всі ці проблеми поступово вирішувалися, більш чи менш ефективно. Хоча не можна забувати про будівництво доріг за кошти «ковідного фонду», замість того, щоб витрачати ці мільярди на нові лікарні та обладнання.

А от де можна констатувати тотальний провал української влади, то це у питанні вакцинації. Україна опинилася «у хвості» світової черги за вакциною, намагаючись отримати хоч якусь вакцину на початку 2021 року – в той час, як багато країн уклали контракти ще торік, влітку і восени. Нічим, крім повної некомпетентності, пояснити таке зволікання не можна. У результаті станом на середину квітня в Україні щеплення отримали лише 450 тисяч людей – це трішки більше від 1% населення країни. При цьому йдеться в основному про вакцину CoviShield, застосування якої зупинили вже кілька країн світу через ймовірні побічні ефекти у вигляді тромбозу.

Сам Володимир Зеленський у травні 2020 року заявив, що «ми з прем’єром Денисом Шмигалем – майстри спорту по боротьбі з коронавірусом». Крім загальної абсурдності такої заяви, можна констатувати ще й її цілковиту неправдивість: так, у квітні 2021 року Україна стала лідером у Європі за кількістю смертей через коронавірус за добу. 6 квітня від COVID-19 померло 430 українців. І щодоби фіксується 10-15 тисяч нових випадків хвороби.

Економіка

Пандемія коронавірусу спричинила падіння рівня ВВП України на 5-6%, згідно з різними показниками. Таке падіння цілком зрозуміле, його зазнали ледь не всі країни світу. Однак ВВП сусідньої Польщі впав лише на 2,8%, а Литви, наприклад, – на 1,3%.

Це частково пов’язано із фактичним припиненням іноземних інвестицій в Україну. Так, за 2020 рік відплив прямих іноземних інвестицій з України становив близько 200 млн доларів, у тому числі шляхом вилучення доходів інвестором – 1,2 млрд доларів. Самі ж інвестиції за цей рік склали всього 0,2 млрд доларів, при тому, що в 2019 році ця сума склала понад 5 мільярдів. Це можна було б також «списати» на коронавірус – але ні, бо у сусідніх країнах такого стрімкого падіння інвестицій не сталося. В чому ж причина? У несприятливих змінах інвестиційного клімату, які сталися під час президентства Володимира Зеленського.

Прецедентом, який це спричинив, можна назвати справу із металургійним заводом «АрселорМіттал» у Кривому Розі. У 2019 році СБУ провела там ряд обшуків і тимчасово заблокувала роботу заводу. А президент Володимир Зеленський розкритикував підприємство за шкоду екологічній ситуації в регіоні. Керівництво заводу ж при цьому заявляло, що все це політично вмотивована справа. Були навіть натяки, що відбувається підготовка до рейдерського захоплення. В результаті через пів року тяганини фірму змусили побудувати онкоцентр за 400 мільйонів гривень, і інцидент був вичерпаний. Майже. Бо у 2021 році СБУ та екоінспекція знову взялися за цей завод.

Такий яскравий приклад того, як в Україні поводяться з великими інвесторами, очевидно, відлякав багатьох бізнесменів, і вони забрали гроші з нашої країни. Голова інвестиційної компанії «Horizon Capital» Олена Кошарна також зазначила, що Україна посідає 105-те місце серед 141 країни за незалежністю судової системи, а заангажовані суди, що цілком логічно, теж відлякують інвесторів.

Тарифи і пенсії

Втім, економічні «успіхи» команди Володимира Зеленського цим не вичерпуються. Під час передвиборчої кампанії та перших місяців при владі президент встиг дати чимало обіцянок щодо зниження тарифів та росту пенсій. Виконати основну їх частину йому не вдалося.

Так, 2 грудня 2019 року Володимир Зеленський запевнив, що під час опалювального періоду 2020/2021 років тарифи на опалення будуть зменшені «майже наполовину». По-перше, президент не має прямого впливу на ці питання взагалі. По-друге, цього не сталося – тимчасове зниження ціни на газ з 10 до 7 гривень у 2021 році, проти якого виступають всі учасники цього ринку, не назвеш перемогою над тарифами.

Обіцяв він і суттєве підвищення пенсій (від 400 до 1100 гривень) і навіть забезпечення переходу від солідарної до накопичувальної пенсійної системи. Щодо першої обіцянки, то пенсії у 2020 році зросли «аж» на 8%. Для отримувачів мінімальної пенсії ця надбавка склала 131 гривню. А от для тих, кому більше 80 років, уряд все ж додав спеціальну доплату до пенсії в розмірі 500 гривень. Щоправда, обіцяв же ж президент 1100 гривень. А щодо накопичувальної системи, її введення наразі лише «очікується у 2022 році».

Також у 2019 році Володимир Зеленський пообіцяв впровадити інновацію, згідно з якою малозабезпечені громадяни країни віком від 70 років не будуть повинні платити за комуналку. Втім, станом на квітень 2021 року про це не йдеться – механізм субсидії як запрацював у 2015 році, так і працює досі. Але на цьому – все. Хоча ні, не все – за останній рік в Україні зменшили фінансування субсидій на 2,16 мільярда гривень. При цьому субсидіантів стали значно ретельніше перевіряти.

Реформи

А от де справи у команди Зеленського йдуть справді непогано, то це у сфері реформ. У 2021 році в Україні все ж повинен запрацювати ринок землі – принаймні на це сподіваються можновладці. Ця реформа стане справді важливою для України, якщо тільки її вдасться провести логічно і встановити необхідний, але не надто значний контроль держави за продажем ділянок.

Також вдалося зрушити з «мертвої точки» питання грального бізнесу – згідно з новим законом, прийнятим у 2020 році, його все ж почнуть легалізувати. Ця багатомільярдна галузь вже близько двадцяти років працює в тіні, і заборони не дали нічого, крім поширення мережі підпільних гральних закладів. А в них про чесні правила гри відвідувачі могли хіба що мріяти. Таким чином, у 2021 році в Україні можуть з’явитися перші легальні казино. І за прогнозами, вони принесуть до бюджету країни 7,5 мільярда гривень. До прикладу, у Великобританії казино щороку приносять державі 20 мільярдів євро прибутку, у Польщі – близько 200 мільйонів євро.

Не варто забувати і сферу «діджиталізації», тобто цифрової трансформації України. Для роботи у цьому напрямку Зеленський навіть заснував міністерство з аналогічною назвою. І його діяльність вже приносить свої плоди: так, українці тепер можуть користуватися офіційним додатком «Дія». Реєстрація там є досить простою, при цьому доступна ціла низка документів в електронній формі.

Голова Мінцифри Михайло Федоров заявляє, що цифрові паспорти можна застосовувати під час подорожі літаком та поїздом, для підтвердження віку, для отримання поштових послуг, для підтвердження особи у правоохоронних органах, для банківських операцій, для готельних послуг і так далі. Влада планує, що згодом е-паспорт повністю замінить ID-картки та паперові паспорти. А з 2021 року в «Дії» можна записатися і на вакцинацію від COVID-19 – всього за кілька кліків.

Також ведеться робота і в інших напрямках, що наближають Україну до Європи: зокрема, ВРУ прийняла перший закон про легалізацію медичного канабісу для полегшення життя важкохворих людей, а також спробувала прийняти закон про зброю. Щодо зброї, прийняти закон не вдалося, «за» проголосувало лише 88 депутатів. Але це вже хоча б початок.

А ще Володимир Зеленський обіцяє все-таки провести судову реформу, що до нього не вдавалося зробити жодному з президентів України. У березні 2021 року Зеленський анонсував перезавантаження Вищої ради правосуддя – органу, який фактично контролює всіх суддів України і більшість членів у якому обираються самими ж суддями. Зараз члени Вищої ради правосуддя не проходять перевірку на доброчесність. Саме тому у цей важливий орган потрапляють здебільшого лояльні до системи чи заангажовані представники, які потім призначають на суддівські посади таких же кандидатів.

Втім, вже проведені президентом судові реформи призвели до того, що повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів були припинені. Комісію розформували, її рішення втратили законну силу – і через це в Україні вже два роки відсутня значна частина суддів. Як наслідок, зараз українці змушені роками чекати на розгляд своїх судових справ.

Тарас ВОЛОШИН