Колишній кандидат у народні депутати по виборчому округу №87, самовисуванець Михайло Ноняк у соціальній мережі вперше прокоментував вибори в яких брав участь.

“Земляки, відколи українці прийняли Христа, ці передвеликодні дні маємо для того, щоб в скорботі і покорі, без зайвого пафосу та метушні, проаналізувати своє життя, зрозуміти, чого хочемо, куди йдемо, щоб відкинути все несправжнє і непотрібне і очищеними, оновленими рухатися далі, дотримуючись заповідей воскреслого Христа”, – пише Ноняк.

Додає, що цьогорічний період Великоднього посту був особливим, бо підготував велику спокусу. За його словами, для когось вона виявилася кількома сотнями гривень, отриманими за голос, які вже встигли потратити, не відчувши при цьому значного покращення ані свого матеріального стану, ані добробуту власної родини. Для інших це була надія отримати посаду, примарні привілеї кар’єрного росту, а чи просто можливість втриматися на своєму робочому місці.

“Хтось наче б то мав намір зробити добру справу, піклуючись про благі справи для громади, як то дорога до школи; міст, без якого пів села в період, коли піде велика вода, буде відрізано від решти; опалення для церкви. Що з цього відбулося? Так, сумно. Сумно, що з того, що хотілося нам, так нічого і не сталося і, будьмо відвертими, і не станеться. Ще довго гірчитимуть нам спогади про ті брудні та нікчемні вибори, в яких зійшлися в боротьбі інтереси олігархічного клану та партійної номенклатури нового, зухвалого зразка. Сумно, що ми з вами черговий раз через власну недалекоглядність та необачність свідомо чи не зовсім, маючи реальну можливість змінити усе на власну користь і нарешті хоч би спробувати стати господарями свого краю, своєї землі, зіграли їм на руку”,  додає Ноняк.

Колишній кандидат поставив питання прикарпатцям – “Що маємо в результаті? Земляки, ви справді задоволені тим, як вирішує державні проблеми провладна партія? Ви ще не ситі по горло їх безпорадністю перед путінською агресією, пандемією, невпинним падінням економіки, до того ж не тільки за рахунок об’єктивних обставин, утисками на малий та середній бізнес на фоні нечуваних поблажок олігархам? То чому знову віддали їм свій голос? Невже сподіваєтеся, що людина, яка навіть дуже вам симпатична, йдучи за мандатом за підтримки партії, зможе бути вільною у своїх діях, захищаючи ваші інтереси? Де ваша розсудливість? Чому так вперто не бажаєте бути вільними людьми, а натомість волієте бути електоратом, який слухняно потрапляє у майстерно розставлені досвідченими політтехнологами пастки?”

Додає, що найсумніше в усьому цьому не те, що нас знову відкинуто навіть не до вчорашнього дня, і навіть не те, що ми знову так і не спробували скористатися своїм правом реально впливати на політичні і суспільно-економічні процеси, які безпосередньо визначають наше життя і майбутнє наших дітей.  Найсумніше те, за словами Ноняка, що два тисячоліття минули, а пекельні тридцять срібняків все ще роблять свою справу.

“Спритники навіть особливо не крилися, роблячи свою брудну роботу. Ми з моєю командою робили усе, що могли, щоб відкрити вам очі: ми ініціювали кримінальні провадження за фактами спроб організувати масові фальсифікації виборчого поцесу; ми закликали з усіх доступних нам майданчиків кожного з вас прийти на виборчі дільниці й проголосувати головою та серцем; зрештою, захищали людей, які працювали від нашої команди на виборчих дільницях, допомагаючи їм пережити ці нелегкі та, за їхніми словами, чи не найважчі у їхньому житті, часи”, – дописує кандидат.

Вважає, що це був саме той випадок, коли зробити хоч щось для вас, але без вас ніхто не в змозі. І найважливіше, про що пише Ноняк у дописі,  що нічого у вашому житті не зміниться доти, доки ви не усвідомите своєї сили, своєї можливості впливати на те, що є дійсно важливим.

“І доки не відважитеся боротися за це. Хто як гаразд, але – до кінця, до перемоги. Я був щирим з вами, коли говорив, що край цей є моїм рідним і, що мені болять ваші турботи і ваші проблеми і що для мене усе не закінчиться цими виборами, бо вони – лиш можливість. Але не сенс життя. Я вийшов з цих виборів набагато сильнішим, ніж був досі, бо побачив, що маю тут чимало однодумців, людей, які таки відважилися, попри підкуп, залякування, сказати у повен голос, що вони більше не згодні бути статистами в масштабних іграх тих, хто десятиліттями експлуатує наш край, заганяючи нас у злидні, а наших дітей у борги на такій Богом благословенній землі. Тому я акумулюю сили, гуртую ряди однодумців. У нас попереду ще багато великих справ і нелегкої щоденної праці“, – пише Михайло Ноняк.

Підсумовує, що у ці страсні дні Великоднього посту, бажає всім, землякам, в пості і молитві щиро переосмислити своє життя, і відділивши зерна від полови, в мирі і злагоді зустріти свято Христового Воскресіння.

“Будьмо щирі у своїх помислах та своїх діях і все буде Україна”, – пише Ноняк.