Днями
АВТОБУС
Сидить в автобусі чоловік, пристойно одягнений, з дипломатом. Сидить, нудьгує, а маршрут довгий. Ну, він лізе в дипломат, дістає півлітру, стаканчик одноразовий, “Фанту”, нарізку шинки, скляну банку червоної ікри. Ввічливо питає у пасажирів, мовляв, ніхто не проти, якщо я злегка підкріплюсь, а то тяжко? Всі – та будь ласка, кріпіться, доброго вам здоров’я.
Він ставить валізу собі на коліна, сервірує на ньому поляну і починає зі смаком випивати і закушувати. Ікру черпає кришечкою від горілки. Водія зачепило, заздрить. І давай він кермом крутити, віражі закладати, щоб кайф чоловіку обломити, та не на того натрапив. Мужик собі спокійно сидить, дипломат, як припаяний, на колінах, пляшка навіть не ворухнеться, наливає упевнено.

Днями
АВТОБУС
Сидить в автобусі чоловік, пристойно одягнений, з дипломатом. Сидить, нудьгує, а маршрут довгий. Ну, він лізе в дипломат, дістає півлітру, стаканчик одноразовий, “Фанту”, нарізку шинки, скляну банку червоної ікри. Ввічливо питає у пасажирів, мовляв, ніхто не проти, якщо я злегка підкріплюсь, а то тяжко? Всі – та будь ласка, кріпіться, доброго вам здоров’я.
Він ставить валізу собі на коліна, сервірує на ньому поляну і починає зі смаком випивати і закушувати. Ікру черпає кришечкою від горілки. Водія зачепило, заздрить. І давай він кермом крутити, віражі закладати, щоб кайф чоловіку обломити, та не на того натрапив. Мужик собі спокійно сидить, дипломат, як припаяний, на колінах, пляшка навіть не ворухнеться, наливає упевнено.
Доїжджає автобус до кінцевої, всі виходять, чоловік акуратно все назад склав і каже водієві: «Будьте людиною, не подобається, заборонили б, я й не починав би. А щодо віражів ваших, то двадцять років я на кораблях ходив, в такі шторми потрапляв, і жодного разу ні горілки не розплескав, ні закуска не падала».

Якось
СВЯТО
Двадцять третього лютого в полку урочисте шикування. Командує заступник командира полку. Він з самого ранку вже так нарізався, що очі оскліли, але на ногах стоїть міцно. Виходить до строю командир полку (він же командир гарнізону). Заступник докладає: “Пане гвардії полковник, частини гарнізону з приводу святкування дня …… ” І тут його заклинило. Стоїть і не може пригадати, з якого приводу тут усі зібралися. Пауза затягнулася. І тут якийсь полковий жартун підказує зі строю: “8 Березня…” Зам спокійно продовжує: “… дня 8 Березня – вишикувано!” Командир проходить вперед до строю: “З Новим роком, товариші гвардійці, всі вільно!”.

Колись
БОМБА
Західний фронт, рік 1941. Війна, в основному, в повітрі, тобто і німці, й англійці періодично літають один до одного в гості через Ла-Манш, під зав’язку завантажившись фугасними подарунками…
В окупованій Голландії ганси будують фальшивий  аеродром-ціль. Практично повністю з дерева. Літаки, ангари, машини, паливні споруди і так далі – все дерев’яне. Причому роблять це по-німецьки: ретельно, не поспішаючи, з увагою до деталей… Англійці час від часу пролітають над будівництвом століття, щоб сфотографувати його на пам’ять. Наступає незабутній день закінчення будівництва. Забитий останній цвях, пофарбовано останній макет. Німці починають виглядати гостей, яких, вірогідно, повинно прилетіти незлічено – об’єкт-бо який! Все, що хочеш, – на вибір! Як на долоні. І маскування майже немає – тільки бомби! Світає. Самотній бомбер Королівських ВВС з’являється над аеродромом. Напевно, розвідник – його, ясна річ, не чіпають. Ну, тільки постріляли в повітря для порядку, неприцільно і далеко вбік. Бомбер описує коло, проходить над смугою, робить гірку, пікірує на стоянки з літаками і вивалює з люка прямо на голови очманілих гансів здоровенну ДЕРЕВ’ЯНУ бомбу.

І взагалі…
Жив одного разу хлопчик, який щодня крадькома тікав у ліс на декілька хвилин. Його батько почав хвилюватися. Що хлопчик міг там робити щодня? Одного разу батько запитав хлопчика:
– Навіщо ти проводиш так багато часу в лісі?
І хлопчик відповів:
– Щоб бути ближче до Бога.
– Ну, – сказав з полегшенням батько, – для цього тобі не треба йти спеціально до лісу. Бог всюди. У лісі Бог не інший, ніж у будь-якому іншому місці.
– Так, тату, – посміхнувся хлопчик, – але в лісі я стаю іншим.