Масштабне екологічне лихо – отруєння води у Дністрі, яке зачепить всю Україну та навіть Румунію з Молдовою. Такий сценарій може стати реальним, якщо забруднені солями води Домбровського кар’єру, що на Калущині, потраплять у Лімницю. І в разі бездіяльності влади питання з «якщо» зміниться на «коли».

З чого все почалося

Домбровський кар’єр – затоплений соляний кар’єр неподалік Калуша, де понад 30 років видобували калієво-магнієві солі. З 2008 року розпочалося поступове затоплення відкритої шахти у зв’язку з припиненням роботи насосних станцій – насоси більше не відкачували воду. І її рівень почав зростати. Кар’єрне озеро станом на листопад 2015 року накопичило понад 20 мільйонів кубометрів рідини, його глибина – 50-100 метрів.

Водою цю рідину можна назвати лише умовно, адже у верхньому шарі зараз міститься 10 грамів різноманітних солей на літр води. Біля дна ця концентрація різко збільшується і становить близько 400 грамів на літр. Пити та будь-яким чином використовувати таку воду категорично заборонено.

За останні роки солі встигли просочитися у ґрунти й отруїти ґрунтові води в селах біля Калуша. Площа засолення зараз становить більше тисячі гектарів. У криницях та свердловинах села Пійло і кількох сусідніх – не придатна для пиття солона жовта вода, яка залишає після себе накип, забруднює тканину при пранні та шкодить здоров’ю людей навіть при суто побутовому використанні.

Проблема перша: екологічна

Рівень води у кар’єрі продовжує зростати. За прогнозами науковців, до 2025 року в разі бездіяльності влади кар’єр затопить повністю. Після цього розсоли (саме так вчені класифікують «мінеральну воду домбровського розливу») потраплять у найближчі річки, звідти – у Лімницю, а потім – у Дністер. Перспектива отруєння води у такій великій ріці, як Дністер, і справді лякає не на жарт.

Саме через це 10-11 червня на Івано-Франківщині відбулося виїзне засідання комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування. Народні обранці, очільники Держекоінспекції та прикарпатські посадовці вирушили на Домбровський кар’єр, щоб на власні очі побачити масштаби лиха.

«Тут є загроза, яку мала б розглянути Рада національної безпеки й оборони. Розсоли просочуються через дамбу і несуть загрозу небезпечної екологічної ситуації в регіоні та втрати джерел питної води. Держава має діяти рішуче і вирішувати цю проблему. Адже коштів Калуської громади та Івано-Франківщини явно недостатньо для цього. Є небезпека для здоров’я людей, є і репутаційні ризики для України в разі забруднення Дністра. Втім, питання вже вирішується, у нашого комітету є чітка домовленість із Міндовкілля, що вже цього року розпочнеться повноцінний моніторинг ситуації на Домбровському кар’єрі», – розповів Едуард Прощук, народний депутат України.

Зокрема, хвостосховище №2 (так називається місце захоронення відходів соляної промисловості) має площу 48 гектарів. Карстові порожнини у тілі дамби загрожують її проривом з подальшим потраплянням солей і розсолів у річки. Є ще кілька таких сховищ, де також відбуваються схожі процеси.

«Ця територія біля Калуша і сам Калуш вже оголошені зоною екологічного лиха, є план заходів для припинення руйнування. Свого часу була збудована своєрідна «стіна», яка мала зупинити засолення вод. В результаті з цього нічого не вийшло, і зараз зсувні процеси продовжуються. Тож загроза зберігається. Мова йде як про засолення ґрунтових вод, так і про постійне утворення ям і проваль у районі Калуша», – пояснює Андрій Пліхтяк, начальник управління екології та природних ресурсів ОДА.

На цій території свого часу працювали численні комісії, навіть місія ООН/КЄС, яка беззаперечно визнала проблему, видавши багато рекомендацій. Зокрема, у звіті місії повідомляють, що засоленість води спричинена помилками при проєктуванні шахт та хвостосховищ, а також їхнім подальшим неякісним обслуговуванням. Поточний підхід утримування хвостосховищ у «сплячому режимі» не дозволяє здійснити структурні поліпшення, переконані представники ООН.

Заступниця голови Екологічного комітету ВРУ Олена Криворучкіна додала, що моніторинг має бути всебічним, зокрема треба відслідковувати гідрогеологічну ситуацію, адже шкідливі речовини, серед яких є феноли і ртуть, просочуються в ґрунт.

«В одному із хвостосховищ є мінеральні солі, які потенційно можуть бути перероблені на корисну сировину. Потрібно працювати в цьому напрямку, щоб був шанс перетворити проблему на джерело сировини. Бо наразі ми маємо тисячі гектарів забрудненої і порушеної території на Калущині», – зазначила Олена Криворучкіна.

Проблема друга: юридична

Щоб розв’язати це питання або хоча б почати цей процес, потрібні чималі зусилля і кошти. Але є на шляху і значні юридичні перешкоди. Зокрема, за незрозумілих обставин Домбровський кар’єр фактично опинився у приватній власності. Перший заступник голови Фонду держмайна Денис Кудін заявив, що відбулось рейдерське захоплення цієї території.

«Катастрофа відбувається уже зараз, на наших очах. У нас є стаття 41 закону України «Про відходи», яка говорить, що фінансування поводження з відходами відбувається за рахунок виробників цих відходів або їх власників. Виробництво там вже давно не ведеться, а за останніх 20 років юридична структура фірм-власників так змінилася, що крайніх знайти дуже важко. Ситуація заплутана, маємо факти правового безчинства. Все це відбувалося у зв’язку з низкою рішень судів, місцевих органів влади з діями державних реєстраторів», – каже Денис Кудін.

Юридична ситуація довкола кар’єру виглядає так. Він переданий до статутного капіталу ТзОВ «Оріана-Еко». Це приватне підприємство було створене у 2017 році на виконання плану санації АТ «Оріана», мажоритарним власником акцій якого є держава. Сама «Оріана» зупинила діяльність у 2000-х роках і опинилася в таких боргах, які унеможливили її діяльність. Було рішення про банкрутство, суд здійснював процедуру санації. І арбітражний керуючий вирішив створити нове підприємство – «Оріана-Еко».

«У це підприємство і передали кар’єр та хвостосховища. «Оріана» була власником нової фірми на 100%. Пізніше незрозумілим мені рішенням 0,001% статутного капіталу «Оріана-Еко» продали приватній компанії «Калуська соляна компанія», або «КСК». Вона заснована двома підприємцями і не має відношення до держави. Врешті після низки рішень про зміну статутних капіталів держава володіла 51% акцій «Оріана-Еко», а «КСК» мала вже 49%. Потім відбулось якесь рейдерське захоплення через суд. «КСК» якось  домоглась зменшення частки держави до 46%, а собі отримала 54%. За нашим законодавством, якщо у тебе понад 50 відсотків – ти цар і бог і керуєш практично одноосібно. Згодом Верховний суд визнав все це незаконним, а державний реєстратор протиправно відмовив у поновленні права держави на переважну частку акцій. Сьогодні ми очікуємо на касацію. Ось така шахрайська історія», – пояснив подробиці справи Денис Кудін.

За словами першого заступника голови Фонду держмайна, Домбровський кар’єр можна і потрібно повертати у керування держави. Правові підстави для цього є, і Денис Кудін пообіцяв, що займатиметься цією справою.

Слова словами, а що ж робити?

Народні депутати наполягають на проведенні постійного і всеохопного моніторингу ситуації, щоб точно знати, що саме і де саме відбувається. Для цього вони обіцяють задіяти широкий спектр установ – від профільних міністерств до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, науковці якого допоможуть з моніторингом.

У свою чергу, Державна екологічна інспекція перевірить акціонерне товариство «Оріана-Еко», на балансі якого перебуває Домбровський кар’єр. Заступник голови Держекоінспекції Віктор Канцурак зазначив, що це дасть змогу побачити повну картину того, що зараз відбувається на підприємстві і на кар’єрі. Адже саме ця фірма зобов’язана здійснювати заходи з недопущення поширення ореолу засоленості ґрунтів у водоносний горизонт Калуша та Калуського району.

Також у Держекоінспекції пропонують одразу кілька кроків, які можна зробити для уникнення катастрофи. Це зменшення надходження засолених вод у кар’єр шляхом рекультивації відвалів, хвостосховищ та шламонакопичувачів – з використанням сучасних ізолюючих матеріалів. Згодом можна буде залучити інвестиції і збудувати завод із переробки розсолу на солі, які можна використовувати та продавати.

«Стосовно проваль, які ми бачили – ми пропонуємо дозакладку, тобто заміщення розсолів у шахтах твердими гірськими породами. Це дозволить укріпити їх і унеможливити появу нових дір. А щодо моніторингу, хочемо бачити його комплексним, щоб був нагляд і за землею, і за ґрунтовими водами», – сказав Віктор Канцурак.

За інформацією Міністерства фінансів, яку воно надало депутатам з Екологічного комітету, фінансування всіх цих заходів може здійснюватися з кількох джерел. Це і місцеві фонди захисту довкілля, які формуються з екологічного податку, і відповідна державна програма, і залишок коштів Державного фонду охорони навколишнього середовища. Кожне з цих джерел – це від 100 до 200 мільйонів гривень, які будуть розподілятися на різноманітні потреби. Втім, оскільки точного переліку заходів щодо Домбровського кар’єру ще немає, то і про точні суми говорити зарано.

«Ситуація виходить далеко за рамки повноважень окремих депутатів чи міністерств. Але для того ми тут і зібралися, щоб озвучити всю проблематику і знайти її рішення. Будемо звертатися і до РНБО, і ще багато до кого. Знаю, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів планує вже цього року виділити до 2 мільйонів гривень на моніторинг, і це лише початок», – підсумував голова Екологічного комітету ВРУ Олег Бондаренко.

Тарас ВОЛОШИН