Цей рік видався не дуже вдалим для прикарпатського винограду. Надмірна вологість і сильна спека змусили ягоди сонця часто «хворіти». Проте це аж ніяк не завадило місцевим виноградарям минулих вихідних провести для іванофранківців цікавий фестиваль «Свято винограду і вина».

Незважаючи на те, що Франківщина не вважається сприятливим регіоном для вирощування винограду, все ж ця справа тут активно розвивалася ще в першій половині минулого століття.

«Осередком виноградарства було місто Заліщики, що в сусідній Тернопільській області, – розповідає голова «Клубу виноградарів Прикарпаття» Дмитро Семенів. – До 1939 року це був центр виноробства. Щороку тут проводили традиційне свято Винобрання, на яке приїжджали з усієї тодішньої  Польщі. Шкода, що незабаром ту всю справу закинули».

На Прикарпаття ще під час Другої світової війни завезли різні сорти винограду. Завдяки вітчизняним та іноземним селекціонерам тепер маємо чимало сортів і гібридних форм, які успішно плодоносять на Франківщині.

«Більшість сортів із південних регіонів у нас не приживаються, – продовжує виноградар. – Тому доводиться ретельно їх випробовувати – на це витрачається кілька років. З десяти сортів один може вдатися добрим».

 

                                                        Вища математика

Культура вирощування винограду, з одного боку, є досить цікавою, а з іншого – складною наукою, що потребує часу, терпіння та… любові.

«Я б порівняв виноградарство з вищою математикою, – каже представник «Братства галицьких виноградарів» Богдан Павлій. – Адже з-поміж усіх плодових культур вирощувати ці ягоди найскладніше. Попри те, що виноград є найменш вибагливим, він вельми чутливий до людського втручання. Потребує сумлінного догляду: регулярні «зелені» операції, общипування, нормування грон тощо. І, звісно ж, треба вкласти всю душу в справу».

«Хороший сорт необхідно обов’язково накривати в холодну пору року, – ділиться досвідом член «Клубу виноградарів Прикарпаття» Богдан Стефанюк. – Такі сорти є досить хворобливими, вимагають особливої уваги, їх треба обприскувати фунгіцидами 3-4 рази протягом сезону. Тут варто ретельно вирахувати графік, аби хімікати встигли вивестися з винограду ще до того, як він дозріє. Хоча недобросовісні продавці часто на це не зважають. Особливо турецькі виробники полюбляють зловживати «хімією». Щодо мінеральних добрив, то в нашому кліматі не варто застосовувати багато азотних добрив, а ось калій необхідний, наприклад, деревний попіл».

Напевно, мало хто знає, що дикі сорти винограду з дрібними, чорними та кислими ягодами, не рекомендують вживати – через  вміст канцерогенів. Їхнє справжнє призначення – підщеп, тобто корінь для культурного винограду. Тим не менше, в області дуже багато людей вирощують дикий сорт, бо він невибагливий до погодних умов, дає непоганий урожай. А ось у Франції за продаж вина з такого винограду можуть навіть арештувати.

Вузлики на пам’ять

За смаковими відтінками виноград може похизуватися першістю серед усіх плодових культур. Наприклад, є сорти зі смаком вишні, груші, банана, яблука тощо. Це, до речі, слугує індикатором натуральності ягід – «захімізований» виноград не матиме специфічного аромату і смаку. А достиглість винограду визначають за кісточкою – вона має бути коричневого кольору.

І ще: виноград, який призначений для виробництва вина, не потрібно мити, адже на ягодах зосереджуються дикі винні дріжджі, які допомагають перетворювати сік на вино.

Не можна не згадати і про назви сортів, адже їх є понад двадцять тисяч. Кожен селекціонер на власний розсуд обирає ім’я для сорту, який він вивів. Наприклад, Богдан Павлій довго не вагався. Першому сорту подарував ім’я своєї мами – Катруся. Друге – Світлина – присвятив дружині. А третій сорт був схожий на полум’я, тож його «охрестили» Ватрою.

 

                                                       Бюджетно і душевно

Більшість виноградарів стверджують, що вирощування ягід сонця обходиться бюджетно, однак вимагає багато праці. Початківцям вони рекомендують відразу звернутися до місцевих професіоналів, бо більша частина порад у літературі й інтернеті орієнтована на плоди, що ростуть у південному кліматі. Для прикарпатських погодних умов є спеціально апробовані сорти.

Цікаво, що чимало відомих іванофранківців є відданими майстрами виноградарства.

Скажімо, директор Івано-Франківського обласного департаменту освіти і науки Віктор Кімакович вважає вирощування ягід сонця не тільки захопливим творчим процесом, але й алхімією сьогодення. Любов до винограду він називає своїм дилетантським хобі, яке обходиться досить дешево: потрібні лише ножиці, рискаль і ділянка землі.

«Головне – не боятися почати, – запевняє Віктор Кімакович. – Найперше треба визначити, що саме ви хочете отримати в результаті – вино чи виноград. І вже тоді необхідно вибирати відповідні сорти. Важливим критерієм для винограду є вміст цукру. Чим більша його кількість, тим кращий сорт».

А ось в Ігоря Пасічняка, заступника голови Івано-Франківської ОДА, любов до виноградарства почалася з випадкового експерименту. Ще п’ять років тому на традиційному франківському «Святі винограду та вина» він був шокований, що на території Прикарпаття можна вирощувати сортовий виноград, який зазвичай, привозять із-за кордону.

«Я відчув неабиякий азарт, – зізнається Ігор Пасічняк. – Сам захотів спробувати. Хоча, відверто кажучи, налаштований був доволі скептично. Посадив усього кілька лоз різних сортів. І який же був вражений, коли через кілька років виявив, що всі лози плодоносили. Був натхненний таким блискавичним результатом, захотілося продовжити експеримент, тож докупив ще одну лозу, і, гадаю, на цьому не спинюся. У виноградарстві мені найбільше подобається чекати. Момент інтриги є вирішальним. Люблю дивувати друзів, які зазвичай шоковані: як це можливо, що на Прикарпатті росте кишмиш. А в мене виріс!»

Виноградарство корисне не лише для душі, але й для здоров’я. Крім цукру, в ягодах сонця міститься багато органічних кислот, які поліпшують апетит і травлення, запобігають утворенню каменів у нирках. Виноград багатий вітамінами групи В, С, а також солями, що насичують організм важливими макроелементами. Лікування виноградом дає добрі результати при шлункових, ниркових, легеневих захворюваннях та порушенні серцево-судинної діяльності.

 

Наталя МОСТОВА