Причини для повторення обітниць через десятки років спільного життя у подружніх пар різні: одні не мали колись змоги відгуляти весілля так, як мріяли, інші пережили якісь труднощі і хочуть освіжити свої стосунки, а хтось просто ще раз хоче пригадати ті неповторні емоції.

У відділах реєстрації актів громадянського стану Міністерство юстиції дозволяє одруженим парам провести повторну, ювілейну шлюбну церемонію з вальсом Мендельсона, гостями та шампанським. Практика поновлення шлюбної обітниці існує і в церквах.

«Галицький кореспондент» розшукав на Прикарпатті подружні пари, які знову сказали «так».

Сапфірове весілля

Франківці Любов та Іван Онуфраки 31 липня відсвяткували 45 років сімейного життя. В день «сапфірового» весілля подружжя поновило шлюбні обітниці. Щоправда, самі планували тільки вечерю у кафе. Та діти вирішили по-іншому і влаштували батькам справжнє свято.

«Батьки у мене досить скромні люди і у цей день запланували собі просто зробити святкову вечерю у ресторані. Та я вирішила, що так не може бути», – розповідає дочка Лілія Онуфрак.

Вона замовила урочисту церемонію поновлення обітниць, організувала музичний супровід та оформлення залу.

«Замовила дівчину-скрипаля, яка зустрічала гостей, бутоньєрки, як у молодят на весіллі. Знайшла давні фото батьків, тематично оформили зал», – пригадує жінка.

Були на весіллі і дружби з дружками. Цю місію виконали брати-близнюки знову нареченої пані Люби зі своїми дружинами. Ну, і, звичайно, поновлення шлюбних обітниць виконали представники державного реєстру актів цивільного стану громадян (ДРАЦС).

До слова, це була несподіванка і батьки ні про що не здогадувалися. Тому, коли зайшли у зал і побачили ці урочистості, то плакали, немов діти. Мама тоді зауважила, що коли одружувалися з татом, такого свята не мали.

«Багато у них в житті було разом прожито, і вони того варті. Батьки одружилися у дуже молодому віці: мамі було 19 років, а батькові – 21. За своє життя я не пам’ятаю якихось кардинальних непорозумінь між ними. Звичайно, як у кожній сім’ї, бували суперечки. Але батько у мене дуже спокійний, стриманий. Мама – така ж. Тому вони така гармонійна пара. І цю гармонію вони пронесли крізь усе життя. І нас так виховували, що завжди у парі потрібно йти на компроміс, поступатися», – ділиться жінка.

Вже на 50-ліття спільного життя батьків жінка планує організувати поновлення обітниці у церкві.

Замовити церемонію легко

У 2021 році вже чотири пари прикарпатців поновили свої шлюбні обітниці на річницю весілля.

Раніше, розповідають у Південно-Західному міжрегіональному управлінні юстиції, таку послугу замовляли частіше. Та через карантинні обмеження кількість охочих зменшилася. Зараз така практика знову відновлюється.

Послуга коштує 442 гривні. Якщо ж церемонія виїзна, за межі відділу, у ресторан чи ще кудись, то у такому випадку її вартість 506 грн.

Замовити церемонію може будь-хто

«Це не обов’язково має бути чоловік чи дружина. Це можуть бути діти, онуки, родичі, колеги. Вони можуть зробити такий подарунок до дня народження кохання своїх близьких людей», – пояснює керівниця Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління в Івано-Франківську Анна Королик.

Під час урочистої церемонії організатори враховують усі побажання, є спеціальний сценарій та людина, яка проводить обряд.

«Враховуємо побажання замовників. Все індивідуально підбирається під пару. Так само і оформлення залежить від дати – дерев’яне, золоте чи смарагдове весілля… Тобто підбираємо тематику, вітальні слова», – говорить Анна Королик.

Також є книга ювілейних обрядів, де вклеюється фотографія молодят. Пара пише свої побажання один одному чи подяки за прожиті роки. Крім того, за бажанням, молодятам видають повторне свідоцтво нового зразка про шлюб.

Збільшення цінності сім’ї

Окрім офіційної церемонії у ДРАЦС, поновлення шлюбних обітниць практикують і у церкві. У такий спосіб 15-ту річницю весілля відзначили Марія та Ярослав Фуфальки.

«Ми одружувалися дуже молодими. Мені на той час було тільки 17 років. То була велика любов, захоплення, але думки ще тоді були такі юні. І то був великий ризик, чи зможемо ми зберегти ці почуття», – пригадує Марія.

Тому, каже, проживши стільки років у шлюбі, вони з чоловіком вирішили сказати те, що є на серці, вже зараз. І додає, що ті слова про вірність, які молодята говорять у церкві, з роками набувають більшої ваги, вони є більш осмисленими, дорослішими.

У 15-ту річницю весілля пара зібрала найрідніших: батьків, сестер, братів, друзів, покликали священника.

«Це не було традиційно у церкві, ми обрали іншу локацію, під відкритим небом. Все було в американському стилі. Запросили виключно тих людей, які проживали з нами ці роки, бачили нас, наші стосунки. Священник нас благословив, ми прочитали одне одному обітниці-подяки», – розповідає франківка.

Цьому дню передували чотири роки розлуки між подружжям: чоловік працював за кордоном, і з дружиною та донечкою вони майже не бачились. Та, попри тисячі кілометрів, подружжя зберегло сім’ю та, що найважливіше, теплі стосунки. Відтак поновлення обітниць стало ще й своєрідним символом нового етапу у житті.

«Поряд завжди легше підтримувати шлюб, а на відстані потрібно шукати інші способи зберегти сім’ю. Я не думала, що чоловік виїде на такий тривалий час за кордон. І я розуміла, що відносини можуть просісти, тому почала аналізувати і шукати, що можна зробити, щоб зберегти те, що було дотепер побудовано. І зараз можу сказати, що нам вдалося знайти ці важелі», – говорить Марія.

Жінка переконана, що сім’я – це щоденна праця над собою, над своєю поведінкою у парі і це завжди робота спільна, а не одного з партнерів.

Також вона каже, якщо любов щира і взаємна, то шлюбувати вірність можна щороку, бо це свято сім’ї і хороший приклад не тільки для дітей, але й для рідних – братів, сестер. Це момент підсилення цінності сім’ї, бо з часом підґрунтя любові стає іншим – більш усвідомленим.

«Сім’я – це не одружився і живеш, це вогонь, який потрібно весь час підтримувати. Цьогоріч вже 16 років нашому шлюбу, і я не можу сказати, що ми живемо рутинним життям. Мені, як і 16 років тому, подобається чоловік поряд, він не є нудним, буденним, він старається, змінюється, разом з ним змінююся і я. І це для мене дуже важливо. Ми і далі відкриваємося по-новому одне одному. Такі дрібниці додають вогню у почуття. Я би кожного року виходила за цього мужчину заміж, якщо він і далі буде таким самим», – додає Марія.

Подяка Богові

Настоятель храму Різдва Христового, що в Івано-Франківську, отець Ігор Тузик розповідає, що поновлення шлюбних обітниць любові, вірності й подружньої чесності є дійсно доволі популярним серед вірян. Це своєрідний прояв подяки Богові за прожиті спільні роки.

«Деколи бувають такі ситуації, що люди пережили певні проблеми у своєму шлюбі і у знак примирення та збереження сім’ї вони роблять такий обряд. Дають новий старт, нове дихання собі як парі. Але це не буде шлюб, бо шлюб дається один раз. Це вдячність Богові за те, що вдалося зберегти шлюб», – пояснює священник.

Часто таку процедуру подружні пари присвячують 25 чи 50-літтю з часу шлюбу. Та священник наголошує, що поновлення обітниць не має якоїсь чіткої дати і його можна зробити будь-коли. Не потребує процедура і якоїсь спеціальної підготовки. Головне – намір і бажання подружжя.

«Це справа виключно приватна. Ніхто нікого до цього не змушує. Якщо людина хоче і має можливість, то робить відновлення шлюбних обіцянок, – говорить отець Ігор. – Є окремий чин у літургійних книгах – чин благословення 25 та 50-ліття шлюбу. Це єдиний нюанс, який має додаткове навантаження. Та відновлення обітниць можна проводити, не зважаючи на те, скільки років подружжя у шлюбі – один, два чи десять. Це просто молитва-благословення, молитва-подяка за прожиті разом роки».

Часто такі обряди можна побачити під час паломницьких турів та прощ. Популярним місцем серед вірян є Кана Галілейська, де Ісус Христос створив чудо на весіллі.

«Є люди, які їдуть туди раз у житті, і вони мають можливість зробити собі там таке відновлення, незважаючи на те, скільки років вони у шлюбі», – додає священник.

Марія ЛУТЧИН