За самовільне будівництво й захоплення земельних ділянок поблизу Писаного каменя в селі Буковець підприємці з Донецька відбулися штрафом у розмірі… 460 грн. Тривалий конфлікт забудівників з місцевими горянами обласна влада запропонувала вирішити своєрідним “компромісом”: на порушення донецьких закрили очі, натомість поки що залишили в спокої наділи селян, чиї земельні акти намагалася скасувати через суд прокуратура.

Мудрувати над варіантом компромісу комісія з посадовців ОДА й РДА прибула до Буківця на Писаний камінь в суботу, 24 вересня. Напередодні під легендарною скелею спорудили новий дерев’яний стіл, а старий покололи на дрова. “От тепер маю нові меблі”, – жартує Дмитро, турист з Харкова, який вже тиждень мешкає в палатці поблизу Писаного каменя. Він, як і селяни з Буківця, вже встиг познайомитися з норовом донецьких: ті заборонили йому брати воду з єдиного близького джерела, бо воно потрапило на їхню територію.

А без столу й справді ніяк: без ста грамів вигадати задовільний для двох сторін конфлікту – горян і донецьких – варіант компромісу було б складно. Надто далеко зайшли “інвестори”: зазіхнули на чужу ділянку, почали будову без дозволів, ще й прокуратура втягнулася в суперечку – явно не на боці земляків.

Цікаво, що до приїзду поважних миротворців сільська рада встигла першою зробити крок назустріч донецьким підприємцям. У понеділок, 19 серпня, ті отримали дозвіл на зміну цільового призначення ділянки (з ОСГ – під забудову). За те, що насправді будівництво ведеться вже з півроку, порушників покарали смішним штрафом на 460 грн. і навіть не зупинили незаконне будівництво. А могли б і на половину кошторисної вартості будови…

На зустріч з чиновниками з’явився представник донецьких підприємців – Петро Іванович, який чомусь вперто не називає свого прізвища. На спробу сфотографувати незаконне будівництво вражаючого об’єкта, який схожий на вертолітний майданчик, Петро Іванович відреагував погрозами розбити камеру. Згодом, правда, він заспокоївся і навіть спробував примирливо переконати, що ангароподібне приміщення – це сушарка для афин і грибів, а провину перед законом він повністю компенсував штрафом.

До речі, перший заступник голови ОДА Василь Плав’юк, до його честі, визнав, що будівництво донецьких незаконне. “Я дав доручення Архбудконтролю провести повну перевірку щодо початку будівництва на даній території, – сказав запевнив заступник голови ОДА. – Наші краяни переживають за свою землю, дуже її цінують, а забудовник має врахувати пропозиції мешканців”, – зазначив посадовець. Справделиво, але не факт, що донецькі погодилися б на найменший компроміс, якби конфлікт довкола Писаного каменю не набув такого розголосу в медіа.

Петро Іванович, схоже, компромісом задоволений. А чому б і ні? Незаконну будову фактично узаконили – за копійки. З непоступливими гуцулами розібратися ще буде час. Тому коли він каже, що усі необхідні дозвільні документи в нього будуть на руках за 10 днів, ми сперечатися не ризикуємо. Таки будуть. Бо компроміс досягнуто. А щодо незаконно встановленої на чужій ділянці підстанції чи розкиданих будматеріалів представник донецьких сміливо відказує: “Нас за це не арештують і не посадять в тюрму”.

Петро Іванович не може стриматися від нарікань на горян, які чомусь не оцінили блага, що несли їм донецькі забудовники, і відмовилися надати 40 га в оренду. “Ми пропонували зробити асфальтовану дорогу з відбійниками, з розворотами; поставити пару будок, щоб люди могли торгувати тими своїми дерев’яними (очевидно сувенірами – ред.), – каже представник донецьких бізнесменів. За його словами, планувалося також найняти екскурсовода для туристів, взяти на роботу дев’ять людей з села, які б слідкували за порядком, щоб туристи не палили вогонь в лісі без дозволу, не ламали дерева, не смітили та не обписували скелю балончиками. Втім, у донецьких слова з діями надто вже розходилися, аби викликати довіру місцевих мешканців. Захоплення чужих ділянок, дивні позови прокуратури проти селян і арешти їхніх наділів, незаконне будівництво на очах у влади, постріли, які часто лунали з території донецьких, численні написи “Злий пес”, “Вхід заборонено” якось не надихали до діалогу.

На разі в протистоянні з ласими до землі підприємцями громада отримала перемогу, навіть попри її компромісний характер. 27 вересня Апеляційний суд Івано-Франківської області услід за Верховинським районним судом визнав безпідставними вимоги Верховинської прокуратури скасувати акти кількох селян на право власності на землю. А їхні ділянки просто сусідили з територією, яку вже встигли придбати підприємці…

Чи вичерпано конфлікт остаточно – дізнаємося незабаром.

Марія ГАВРИЛЮК