З 1 жовтня на Івано-Франківщині розпочалася трансляція цифрового ефірного телебачення, невдовзі більшість місцевих телеканалів змушені будуть об’єднуватися, щоб не зникнути зовсім з телевізійного простору. Та для широкого загалу цифрове ефірне телебачення досі залишається… невидимим.

Нарешті сталося. Цифровий формат телебачення, на який до 2015 року змушені будуть перейти всі українські телеканали, докотився до Івано-Франківська. Як повідомив журналістові “ГК” головний інженер Івано-Франківської філії концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (КРРТ) Анатолій Орєхов, монтаж необхідного обладнання для трансляції цифрового телебачення в стандарті DVB-T2 в Івано-Франківську завершився.

Трохи раніше німецькими передавачами виробництва фірми “Rohde & Schwarz” були оснащені ретранслятори в Коломиї, Долині та Микуличині. Отож, з 1 жовтня Івано-Франківська область повністю забезпечена покриттям для передачі цифрового сигналу.

“В телеефірі наразі присутні 32 безкоштовні загальнонаціональні телеканали в якісному цифровому форматі – по вісім каналів у чотирьох мультиплексах, – розповідав Анатолій Орєхов. – Ще не запущено в роботу тільки п’ятий мультиплекс, на якому, окрім чотирьох київських каналів, будуть виходити в ефір чотири місцевих телеканали”.

Передачі в нікуди

На жаль, для широкого загалу цифрове ефірне телебачення досі залишається невидимим. Телепередачі йдуть в нікуди з тієї причини, що приймачі сигналу в стандарті DVB-T2 масово не з’явилися на ринку. Як переконалися експерти “ГК”, знайти в Івано-Франківську телевізор, потрібний для перегляду “цифри”, поки що нереально.

“Донедавна продавці в супермаркетах побутової техніки на запитання, який стандарт цифрового телебачення підтримує телеприймач, відповідали тільки те, що сам телевізор – цифровий, – ділився власним досвідом Анатолій Орєхов. – Насправді у нас фактично немає телевізорів, розрахованих на стандарт DVB-T2, оскільки цей стандарт новіший і менш поширений у Європі, а в Україні здебільшого продають застарілі моделі побутової техніки масового вжитку”.

Як відомо, найновіший стандарт цифрового телебачення DVB-T2 було обрано заради того, щоб 10 із 32 телеканалів мали можливість транслювати свої програми у “високій чіткості” – форматі HD. За словами фахівців, технічно прийнятий в Україні стандарт не є жодною новинкою, ось уже кілька років поспіль успішно транслюються телеканали супутникового телебачення у стандарті DVB-S2, який є його “близнюком”.

“Супутникові тюнери такого формату є певним аналогом потрібних тепер телеприймачів, – розповідав Анатолій Орєхов. – Думаю, незабаром, як тільки буде визначено постачальника, ринок заповниться і вітчизняними, і, тим більше, китайськими перетворювачами сигналу”.

Попит на DVB-T2-тюнери уже найближчим часом обіцяє стати просто шаленим, адже доукомплектування потребуватимуть і старенькі дешеві телеприймачі, і найсучасніші та дорожезні “плазми” – щонайменше 10 мільйонів користувачів в Україні. Для забезпечення незаможних такими приймачами навіть передбачена спеціальна державна програма.

Усі платять двічі

Хоча остаточна відмова від аналогового телебачення, яким тепер найчастіше користуються українці, передбачена тільки в 2015 році, той день, коли звичайна телеантена більше не зловить в ефірі жодного каналу, може настати значно раніше. Справа в тому, що більшість загальнонаціональних каналів відтепер несуть подвійне фінансове навантаження – платять за телетрансляцію і в аналоговому, і в цифровому стандарті.

“З точки зору телекомпаній, вигідно якнайшвидше перейти на “цифру”, щоб не витрачати кошти двічі, – міркував Анатолій Орєхов. – Але поки не наросте певна кількість абонентів цифрового телебачення, поки не з’явиться широка аудиторія, обидві телевізійні мережі існуватимуть паралельно”.

Свого часу керівники фірми-провайдера “Зеонбуд”, яка займається впровадженням цифрового телебачення в Україні, пообіцяли, що вартість мовлення у стандарті DVB-T2 для телеканалів не надто відрізнятиметься від тарифної політики концерну РРТ. А в перехідний період у “Зеонбуді” планували надавати суттєві знижки: 50% – з червня 2011 року до червня 2012 року, 25% – з липня 2012 року до липня 2013 року. Чи виконується така обіцянка на Івано-Франківщині, наразі невідомо, мультиплекс, на якому повинні виходити в ефір місцеві телеканали, досі не функціонує.

Місцеві проблеми

На чотири місця у мультиплексі для місцевих телеканалів наразі реально претендують тільки обласне телебачення “Галичина”, бурштинська ТРК “РАІ”, коломийська ТРК “НТК” та обласна державна телерадіокомпанія, яка наразі не створює жодного телевізійного продукту.

Як будуть функціонувати інші місцеві канали, скажімо, в Рогатині чи Надвірній, які досі використовували для трансляції своїх передач “орендовану” хвилю аналогового телебачення якогось із центральних каналів, невідомо.

“У цифровому форматі ретрансляція буде заборонена, – зауважив Анатолій Орєхов. – Загальнонаціональні канали будуть присутні у своїх мультиплексах і не зможуть поступатися ефіром. Для того, щоб претендувати на місце в телевізійному просторі, місцевим телекомпаніям потрібно забезпечувати цілодобове мовлення. Нехай спробують. Або об’єднуються в якийсь консорціум і ділять ефірний час. Це найбільша проблема переходу на цифрове телебачення, тут досі немає ясності”.

Приватний контроль

Кажуть, якби перехід на цифрове телебачення відбувався за рахунок державних асигнувань, він розтягнувся б на багато років і невідомо, коли б закінчився. Тому дехто із спеціалістів-телевізійників вважає удачею, що раптом знайшлася фірма, яка, вклавши солідні гроші, за короткий час впровадила нову технологію. Однак усе дороге обладнання, яке встановлене тепер на передавальних центрах, – власність ТзОВ “Зеонбуд”. І саме ця фірма невдовзі буде монопольним провайдером цифрового телебачення – головного джерела інформації для мільйонів українців. Чи не занадто великий ризик віддавати в приватні руки контроль над такою важливою сферою суспільного життя?

“А як ви гадаєте, чи є загроза для мобільного зв’язку через використання американського супутника, який видає частоту синхронізації, без якої нічого не працює? – перепитав Анатолій Орєхов. – Вони там теж можуть внести якісь зміни, і весь зв’язок у нас пропаде. Ми дуже багато загроз недооцінюємо”.

Богдан СКАВРОН