В Івано-Франківську стартувала робота над створенням стратегії розвитку міста до 2030 року. Робоча група, до якої увійшли представники міської влади та експерти, а також громадськості і бізнесу, 3 грудня зібралася в інноваційному центрі «Промприлад. Реновація» та обговорила підходи до створення стратегічного плану розвитку Івано-Франківська на наступних 8 років.  

Створення стратегії для Франківська ініціювало керівництво міста спільно з платформою «Тепле місто», Франківським драмтеатром, юридичною компанією «MORIS GROUP» та асоціацією науковців «Наука. Дослідження. Інновації». До них доєдналися комунікаційна агенція «PlusОne social impact» та експертна компанія «pro.mova».

Засіданню робочої групи минулої п’ятниці передували багато місяців підготовчої роботи. Зокрема, 9 робочих галузевих груп напрацьовували складові проєкту стратегії для Франківська. А перед тим ще в лютому 2020 року відбулася робоча зустріч із розробки планів стратегії розвитку міської ОТГ на 2021-2023 роки і до 2030 року з представниками канадського проєкту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проєкт ПРОМІС), на якій сторони обговорили стратегічні напрямки розвитку у сферах інвестицій, енергоефективності, управління, освіти і т. ін.

Залучений до розробки стратегії розвитку Івано-Франківська експерт з довготермінових стратегій Євген Глібовицький, який має досвід саме такої роботи для Львова, з цього приводу зазначив: «Франківськ є унікальним, бо підходить до питання стратегування системно. Цій події передували 10 місяців підготовчої роботи. Це — десятки зустрічей, зважувань, роботи. Попрацювали науковці, аналітики. Ми на етапі «викопаного котлована». Далі ефект буде поступовим… Франківці багато із неможливого уже зробили. Залишилося пройти решту шляху».

Євген Глібовицький також наголосив на кількох важливих аспектах, навколо яких варто розбудовувати стратегію розвитку міста: «Всі питання, які стосуються людського капіталу, є критично важливі: освіта, культура, можливість для самореалізації тощо. Інфраструктура, сполученість, зв’язок, енергоощадність визначають якість життя… Ключове питання — щоб люди хотіли жити в Франківську, приводити нове життя і не хотіли звідси виїжджати».

А тому, на думку експерта, Франківськ варто порівнювати не з Черкасами чи Полтавою, а з польським Жешувом, містами Чехії, Угорщини, Австрії. «Бо в культурному плані ми ближче до Центральної Європи… Коли подивимося на себе крізь призму міст європейських, тоді будемо бачити, що маємо великий простір для вдосконалення», — вважає Є. Глібовицький. І тут для вироблення стратегії розвитку міста критично важливо, за його словами, щоби в її обговоренні взяли участь громадянське суспільство, бізнес, культурні кола та місцеве самоврядування.

У своєму виступі на засіданні робочої групи з розробки стратегічного плану розвитку Івано-Франківська міський голова Руслан Марцінків охарактеризував розробку нової стратегії розвитку для міста в рамках міської територіальної громади «дуже амбітним планом» і стосовно його реалізації був оптимістичним: «В Івано-Франківську є ті середовища, які можуть допомогти місту стати №1 в Україні та у всій Східній Європі, якщо ці люди повірять, що ця стратегія їхня і візьмуть участь у її розробці. Але так само надзвичайно важливо залучити погляд усіх мешканців… Всі повинні розуміти, куди рухатися, яким буде наше майбутнє».

Причому стратегія розвитку, на думку очільника Івано-Франківська, є не лише репрезентацією бажаного майбутнього, але і механізмом, що творить це майбутнє. До того ж, стратегія мала б стати для франківців своєрідним «суспільним договором», чи, іншими словами, життєвим інтересом. А напрацьовану в 2017 році спільно з Проєктом ПРОМІС «Стратегію розвитку міста Івано-Франківська на період до 2028 року» Руслан Марцінків назвав «недієвою».

Нова «Стратегія розвитку міста Івано-Франківська на період до 2030 року», безперечно, враховуватиме і напрацювання Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки та Національної економічної стратегії на період до 2030 року, які Кабінет Міністрів України затвердив, відповідно, в серпні 2020-го і в березні 2021 року, запевнили представники міської ради в робочій групі. 

Міські стратегії виникли наприкінці ХХ ст. у західних країнах для подолання неузгодженості поглядів різних суб’єктів міського розвитку стосовно цілей і стилю управління, необхідних для розв’язання проблем міста внаслідок децентралізації державної влади.

Мирослав СТЕФАНЦІВ