Сергій Тищенко розшукав за кордоном чергову зірочку, яка у перспективі може підсилити головну команду України.
Мілан — найпопулярніший клуб Італії в Україні та й узагалі перебуває серед найтоповіших для українців у Європі. Причина — Андрій Шевченко. На початку 2000-х ми були закохані у Серію А, спостерігаючи за матчами “россонері”, інформує “Футбол.24”.
Як то кажуть, не Шевченком єдиним. Зараз в академії Мілана є одразу кілька молодих українців, дітей емігрантів, які з часом можуть пробитися до першої команди. Серед них — захисник Богдан Бегметюк. Футбол 24 поспілкувався з ним та його батьком Іваном.
— Звідки ви родом?
— Коломийський район, що на Франківщині, село Лісний Хлібичин. У дитячому віці ми переїхали жити у П’ядики, що також біля Коломиї. Там прожив своє свідоме життя. Там познайомився із дружиною.
— У юності цікавилися футболом?
— Дуже любив футбол. Грав за село на район. Наша команда входила у трійку призерів, навіть одного разу були близькими до чемпіонства. Але у 17 років порвав меніск — з футболом довелося попрощатись.
Ми жили в час, коли економічно було важко. Належало допомагати по господарству, батьки не мали великих можливостей. Хлопчаками пасли корови і грали у футбол, купили собі м’яча — це всі розваги для молоді на той час. Батько наполягав, що футбол мені не потрібен. Але в наш час, коли я відправив вже свого сина у секцію, мій тато підтримав таке рішення.
— За які команди вболівали?
— Улюблена команда — “Карпати” Львів. Також імпонує київське “Динамо”.
— Зараз слідкуєте за українським футболом?
— Слідкую за всім — збірна, чемпіонат, єврокубки. Постійно читаю українські спортивні сайти. Моя любов до футболу передалася синові.
— На якій позиції ви грали?
— Центральний захисник. Тоді ще не діяли в лінію, тож грав останнього. Коли на цій позиції виходили старші, бігав у середині поля.
— Не було бажання спробувати себе на професіональному рівні?
— У той час не було такої змоги. Школа, потім університет. На другому курсі навчання отримав травму — на цьому, власне, футбол для мене закінчився. Більше грав на любительському рівні. Самотужки з хлопцями облаштовували стадіон. У вузі трохи цікавився бігом.
— Яку професію здобули?
— П’ять років провчився на ветеринара. На четвертому курсі Кам’янець-Подільського аграрно-технічного університету поступив заочно на економічний факультет. Хто мав вищу освіту, того брали у дільничні інспектори, бо працювати за спеціальністю не вдавалося. Був дільничним інспектором три місяці. Скерували на навчання в київську академію МВС. Згодом займався боротьбою з економічною злочинністю.
Продовження інтерв’ю за посиланням.
До теми: юний прикарпатець став чемпіоном світу з джиу-джитсу