У якому віці потрібно брати цуценя? Це залежить від вашого бажання. Приємніше взяти крихітне цуценя і самому вирощувати й виховувати його. Це вимагає великого терпіння і часу. Зате за результат відповідаєте тільки ви самі. Дорослий собака потрапляє до нового хазяїна зі своїм характером і своїми звичками, відучити від яких не завжди вдається. Дорослого собаку «серйозної» породи може взяти тільки досвідчений собаківник, який вміє правильно поводитися з собаками. Часто віддають тих дорослих собак, які мають небажані риси характеру. Якщо ви впевнені, що зможете такого собаку перевиховати, беріть.

Отже, ви вирішили брати маля у віці півтора-два місяці і прийшли в гості до заводчика. Придивіться уважно: цуценя має бути веселим, рухливим, помірним товстунчиком і обов’язково чистим. Якщо шерсть у цуценяти тьмяна, скуйовджена або забруднена – воно, швидше за все, хворе. Треба також перевірити, чи немає у цуценяти дефектів щелеп (прикус), очей, вух, лап. Не слід брати щеня навіть зі слабко вираженою кульгавістю – це може бути наслідком вивиху або порушень у розвитку суглобів. Треба звернути увагу і на живіт, чи немає у цуценяти пупкової грижі – м’якої кулястої припухлості в зоні пупка.

Цуценя не повинно бути боязливим. Щоб перевірити це, можна провести простий тест: плесніть над головою цуценяти в долоні або подзвеніть ключами. Боязкі щенята припадуть до підлоги, а сміливіші виявлять зацікавлення незвичайним звуком. Простягніть до цуценят руку – найбільш довірливий підійде першим: можливо, якийсь цуцик з виводку вибере саме вас. Адже важливо, щоб не тільки цуценя сподобалося вам, але й ви – йому.

Таким чином, вибираючи цуцика, потрібно уважно поспостерігати за його поведінкою. У різних службових порід ступінь агресивності не однаковий. Цуценята ротвейлерів, німецьких вівчарок, доберманів та інших у двомісячному віці не повинні бути надто агресивними – в майбутньому такі щенята можуть стати істеричними. Нормальною реакцією цуценят більшості порід буде спокійна байдужа або орієнтовно-дослідницька поведінка, але в жодному разі не виражена агресія чи страх і нервозність.

Якщо ви обираєте собаку службової породи і розраховуєте виростити сторожа, уважно придивіться до батьків щеняти. Службові якості (як і мисливські) передаються у спадок. Якщо вам подобається, як ведуть себе мати або батько цуценяти, ви можете розраховувати і на гідну поведінку свого майбутнього собаки. Собака – добрий сторож не повинен бути занадто агресивним. Добрий сторожовий собака – це керований собака.

Які питання обов’язково слід поставити заводчику? Забираючи цуценя, запишіть:

1. Скільки разів на день, коли і чим годували цуценя? (На перших порах не можна змінювати вид корму або його кількість – це може викликати у цуценяти шлунковий розлад.)

3. Коли цуценя отримувало антигельмінтні препарати (і які саме)?

4. Чи були зроблені цуценяті щеплення і які саме? (Це має бути акуратно внесено у ветпаспорт маляти.)

5. Порада від заводчика та контакти ветеринара.

Інформація надана Івано-Франківським осередком
Кінологічної спілки України «Станіславів»,
www.dog-if.jimdo.com