Зупиняти кровотечі, перевіряти дихальні шляхи, бинтувати поранення та евакуювати людей у медзаклад — усе це зараз вміє франківський медик-доброволець батальйону “Госпітальєри” Ярослав Волошин.
Студент Івано-Франківського національного медичного університету пішов добровольцем на війну та надає допомогу під час активних бойових дій, пише “Суспільне”.
“У батальйон я пішов, коли мені був 21 рік. Це — свідоме рішення, бо я б собі не пробачив, якби не поїхав. Та й не зміг би сидіти тут, а потім “відмазуватися” тим, що у мене — навчання, сім’я, будинок недобудований. Було єдине питання: куди та з ким іти? На той час я був студентом шостого курсу Івано-Франківського медуніверситету, тому обрав медичний батальйон і практику здобував “у полі”. У мене були якісь навички з медичного університету, але це — зовсім інше”, — говорить Ярослав Волошин.
Після Майдану у 2014 році військову медицину хлопець вивчав на передовій у селищі Піски та у Донецькому аеропорту. Ярослав Волошин розповідає, що у 2014-2015 роках поєднував медичну допомогу військовим і навчання в університеті — один місяць він був на фронті, а потім повертався в Івано-Франківськ, щоб скласти іспити. Згодом Ярослав став дипломованим лікарем-офтальмологом.
“Тактична медицина або медицина на полі бою відрізняється від цивільної медицини. Зазвичай ви телефонуєте на “103”, “швидка” приїжджає та за кілька хвилин привозить вас у лікарню. Там вузькопрофільні спеціалісти займаються вашою проблемою. А медицина поля бою — максимально скерована на те, щоб зупинити критичні травми, які можуть призвести до летальних наслідків. Тоді поранених відвозять у медичний пункт. Тут не потрібні глибокі знання медицини. Треба знати алгоритми про те, як затиснути рану, де накласти джгут, які орієнтири дати медикам”, — розповідає доброволець батальйону “Госпітальєри”.
Ярослав Волошин каже, що війна 2014 року та 2022 — різна за масштабністю та підготовкою військових. За його словами, зараз в українських бійців є досвід, але труднощів завдають велика лінія фронту та місця зіткнень обох армій.
24 лютого, коли війська РФ почали повномасштабне вторгнення на територію України, Ярослав Волошин прокинувся приблизно о 7:00 від авіаударів по аеропорту та військовому складу.
“Я знав, що наші будуть збиратися, але мав у запасі 12 годин. Ми мали точку збору в Києві, туди всі мали прийти. Вранці я поїхав на роботу, до обіду провів чотири планові офтальмологічні операції. Після того зібрав речі й поїхав на точку збору. У перші дні ми мали адміністративно-накопичувальну роботу: шукали авто, людей, сортували медикаменти, проводили розвідку та налагоджували контакти”, — розповідає Ярослав Волошин.
Зараз батальйон “Госпітальєри” працює у кількох місцях, де тривають активні бойові дії.
“Це — славнозвісні Ірпінь, Гостомель та інші міста й містечка, де тривають активні бойові дії. Якщо говоримо про “зелені коридори”, то ми також надавали допомогу цивільним. Жителі Ірпеня, де зруйнували міст, доїжджали до нього, а далі ми їх везли у Київ. Військових ми забираємо з поля бою. Якщо у них є поранення, надаємо допомогу на місці чи вивозимо в лікарні”, — каже медик-доброволець.
Інколи є ситуації, коли пораненого не одразу можна вивезти з місць активних бойових дій, розповідає Ярослав Волошин. Однак, у порівнянні із 2014 роком, бійці й самі краще вміють надавати медичну допомогу.
“Війна — це не тільки вміти стріляти, а й вміння надати собі допомогу. Бувало таке, що ми приїжджали до пораненого бійця, а він вже сам наклав собі джгут. У таких випадках ми виконуємо лише роль таксі. Часто треба гріти розчини для крапельниць, а ми не маємо чим, тоді просто кидаємо під куртку і гріємо. Найгірше — велика кількість поранених. Іноді треба обирати: кого везти, а хто може зачекати”, — розповів Ярослав Волошин.
Читайте також:
В Івано-Франківську створюють перший добровольчий хірургічний шпиталь
У Франківську медичний центр Святого Луки безкоштовно надаватиме послуги