В Україні є загроза зриву зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) 2016 року. Оскільки Івано-Франківський регіональний центр оцінювання якості освіти більше працював, то тепер і більше страждає.

 

Без адвокатів

О 7-ій годині ранку 17 вересня сотні прикарпатців прокинулися від тривожного sms-повідомлення: «SOS-ЗНО. У мене невідомі люди і обшук. Вовчинецька, 129. Прошу допомоги, розголосу і присутності преси, повідомте всіх. Богдан Томенчук».

Богдан Томенчук, керівник Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти, станом на 17 вересня вже мав за плечима один обшук: 21 липня правоохоронці обшукували Центр. Не знайшли нічого. Через тиждень Богдана Михайловича та його сина Богдана (ITшника Центру) викликали на допит. Під час допиту синові погрожували і намагалися змусити втрутитися в систему. Але той цього не зробив, бо не мав ні права, ні можливості.

17 вересня п’ятеро київських правоохоронців прийшли до хати Богдана Томенчука вдосвіта із понятими. Томенчук одразу ж зателефонував адвокатові. Юрист порадив: якщо вам нема за що переживати, то переживайте тільки за одне – щоб вам нічого не підкинули. Тому Томенчук наполіг, щоб під час обшуку були його сусіди.

Обшук тривав чотири години. За цей час помешкання оточили журналісти та друзі, які не могли зрозуміти – за що? Відповіді на це питання і досі немає, адже обидва Томенчуки проходять у справі як свідки.

У перші хвилини Томенчук ще пробував спілкуватися з вікна. На запитання журналістів про те, що у нього шукають, він відповів: «Мабуть, гроші та підроблені документи». Далі його попросили відійти від вікна. Він послухав. Через годину приїхав його адвокат. Втім працівники МВС не дозволили йому увійти. Аргументували це тим, що обшук уже розпочато…

У той самий час квартиру молодшого Томенчука теж обшукували. Оскільки він із сім’єю був у відпустці, слідчих до хати впустив адвокат. З квартири старшого Томенчука правоохоронці винесли ноутбук та планшет, з квартири молодшого – порожні бланки, не пов’язані зі ЗНО.

«Я вам дуже дякую, – це були перші слова Богдана Томенчука після того, як його квартиру покинули правоохоронці. – Найстрашніше за все бути невинним і потім таке отримати. Напевне, зараз весело тим, кого я свого часу відправляв. Думають,  допатріотився».

За словами Томенчука, відповідно до ухвали Печерського суду, правоохоронці шукали документи, які б засвідчували втручання Івано-Франківського центру оцінювання якості освіти у роботи абітурієнтів. «Той, хто знає мене, знає, що це смішно. Нічого не знайшли, тому що цього у природі не може існувати, – додав він. – Дуже прикро, що ми всі ці роки несли величезний тягар всеукраїнських проблем з технічного забезпечення…»

То що ж трапилося? МВС відкрило кримінальне провадження щодо нібито несанкціонованого втручання в систему оцінювання Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО). Є список із двох десятків осіб, яким, на думку правоохоронців, змінені оцінки…

Відтак 21 липня в УЦОЯО та Івано-Франківському центрі відбулися обшуки. У Києві обшукували не тільки офіс, а й квартири голови Центру Ігоря Лікарчука та його першого заступника Володимира Винника.

Через тиждень Виннику повідомили про підозру в несанкціонованій зміні інформації у «Реєстрі осіб, які пройшли зовнішнє незалежне оцінювання». Як повідомила Генпрокуратура, чиновник вступив у злочинну змову з невстановленими особами Центру і вносив зміни у результати зовнішнього незалежного оцінювання. Наразі Винник відсторонений від роботи і перебуває під домашнім арештом.
Франківськ виділився

Як розповідає Богдан Томенчук, 21 липня обшук у Івано-Франківському РЦОЯО тривав з 8-ї ранку до 3-ї ночі. Спершу правоохоронці зробили огляд цілого Центру, а потім зупинилися на «серверній», яка була для них найцікавішою.

У читача одразу виникне запитання: чому Івано-Франківськ, адже, крім нашого, є ще вісім регіональних центрів? А тому, що саме у Франківську знаходиться центральний сервер.

«На момент виникнення потреби у таких серверах і в такій потужній роботі жоден інший регіональний центр, навіть київський, не був готовий до такої роботи, – розпочинає історію здалека Богдан Томенчук. – І технічно, і кадрово, і сертифікаційно».

Він каже, що ще від початку роботи Івано-Франківський центр взявся по максимуму застосовувати комп’ютерні технології для організації процесів. Адже усвідомлювали складність роботи: є чотири області (Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька і Тернопільська), 35 тисяч учасників тестування, купа перевірок тощо.

Відтак у Франківську ще з 2008 року почали потужно розвивати ІТ-відділ, скуповувати та монтувати сервери і комп’ютеризувати роботу. Франківський центр запропонував УЦОЯО робити реєстрацію учасників через інтернет. Рішення приймалося тяжко, бо сумнівалися, чи це вдасться.

«Коли ми це починали, то в більшості райцентрів не було навіть інтернету, – акцентує Богдан Томенчук. ­– Мої рідні коломияни бігали через півміста в приміщення РДА, щоб отримати доступ до електронної пошти. І тоді у мого сина виникла ідея. Розкажу, чому. Чернівці зареєстрували своїх охочих і записали інформацію на диск, який передали нам поїздом. Чи вони передали не тим поїздом, чи не в той вагон, але ми той диск ловили вже у Львові. Син сидів за кермом автомобіля і вже по дорозі зі Львова додому запропонував: закінчуємо з цим, краще все це робити в інтернеті».

Оскільки ідею перед Українським центром озвучував Івано-Франківський центр, то саме він і став втілювати її в життя. Згодом Український центр, як і годиться, перебрав цю функцію на себе, але ненадовго. Бо коли у силу ввійшов закон «Про захист персональних даних», тільки франківські ІТшники змогли привести систему у відповідність до нововведення.

«Далі знову з’ясовується, що тільки Івано-Франківськ може собі це дозволити, – наголошує Богдан Томенчук. – І плюс до того – у нас найпотужніша сервісна база. Тож знову ця робота лягає на наші плечі. Зауважу, що Український центр також формував свою потужну базу, але в них не було сталого приміщення, вони часто «мандрували» по Києву, і тому було вирішено, щоб інформація, яка забезпечувала функціонування системи ЗНО, почала розміщуватися Українським центром на наших серверах».

Івано-Франківськ відповідав за те, щоб система працювала і була захищена. Проте  паролів доступу до інформації у них не було, нею володіли тільки в УЦОЯО.

«21 липня, коли це все сталося, я подумав: не дай Боже, зламали систему, тоді мені тюрма, – зізнається Богдан Томенчук. – Проте слідство виявило, що зовнішнього проникнення не було. Тож вони вилучають відповідні носії інформації з системи. А ми до сих пір не знаємо, що там було, бо досі проводяться експертизи».

 

 

Постане питання: як?

Правоохоронці забирають вінчестери по цілій Україні, система вмирає. З цим у ЗНО з’являються нові проблеми. По-перше, попри те, що вступна кампанія закінчилася, є абітурієнти, яким потрібно видати дублікати (у їхніх паперах були неточності або ж вони загубили документи). По-друге, слід готуватися до ЗНО-2016. І по-третє, без системи міліція взагалі не може знайти письмові роботи тих 20 дітей, яким, начебто, змінили результати ЗНО.

«Якби функціонували сервери, то ми б набрали прізвище, ім’я та по-батькові і нам би комп’ютер сказав, в якому контейнері і під яким штрих-кодом зберігається робота певних абітурієнтів, – зауважує Томенчук. – Але вони не функціонують… Зараз прокуратура, маючи список, шукає роботи. Проте їх знайти вручну неможливо, тому я не знаю, що вони будуть робити».

Слід додати, що з того часу, як правоохоронці вилучили сервер, він став речовим доказом.

І до тих пір, поки суд не відбудеться, повернути його буде неможливо… Слідство і суд може тягнутися зо два роки. Як працюватиме ЗНО? І чи запрацює сервер, якщо згодом його захочуть повернути у систему?

…Минає півтора місяці від дня оголошення підозри Володимиру Виннику, слідство тупцює на місці. Ймовірно, правоохоронцям починає здаватися, що оскільки сервер знаходився в Івано-Франківську, то саме там мусить бути «рильце в пушку». І вони приходять щось шукати.

Такі підозри ображають Богдана Томенчука. Він каже, що за останніх сім років з проханнями «допомогти» абітурієнтам під час ЗНО до нього приходило дуже багато людей. І попри те, що роки минають, майже нічого не змінюється. Хіба що кількість таких прохань дещо зменшилася.

Були й прохання від людей, які не звикли до того, щоб їм відмовляли. Відтак Томенчук їм відповідав віршиком: «Стане нестерпно жалко, буде трафляти шлях, коли зустрінеш русалку і постане проблема: як?».

«Ви хоч від одного чули, що можна піти домовитися з Томенчуком і отримати результат?! – обурюється він. – Навіть в автобусі такого не говорять. Хіба два тролі в інтернеті написали… Колись у мене була дискусія з однією банкіркою, дуже розумною жінкою. Вона наводила приклад про «тупуватого» юнака, який вступив у ВНЗ і гонорово розповідав, що купив результат. По 200-300 доларів за кожне тестування. «Це надто принизлива ціна», – відповів я. Це мене зачепило, і я з годину просив її назвати прізвище хлопця. Давши слово, що цій дитині нічого не буде, я дізнався його ім’я. Дивимося у систему і бачимо, що жоден з результатів не вищий за 140 балів. Це дуже низький результат. Тому питаю у своєї знайомої: куди ж він вступив? З’ясувалося, що у навчальний заклад, який готує правоохоронців. Так я збагнув, що він здав фізичну підготовку, яка там профілююча, на чи не 200 балів і завдяки цьому зміг вступити»

 

Скасувати ЗНО?

Наразі запитань у цій ситуації більше, ніж відповідей. І не тільки у правоохоронців, а й у  громадськості. Одне з них: чи, часом, не робиться все це для того, щоб скасувати саме ЗНО? Або тимчасово, або й назавжди. Аби знову повернутися до корумпованого оцінювання знань абітурієнтів.

Богдан Томенчук цього не відкидає. І на запитання: «Чому все це сталося?» відповідає кількома версіями. «Перша версія – почали боротися за правду в Україні. Бо все в країні добре, крім ЗНО, – іронізує він. – Друга – все це відбувалося на фоні скандалу з «діамантовими» прокурорами, тому можна говорити про те, що правоохоронці хотіли відвернути увагу. Третя – хтось хоче довести, що в цій державі не буває нічого чесного, навіть ЗНО. І четверта – дійсно хтось проникав у систему, але тільки той, хто мав ключ».

І останнє. Син керівника Івано-Франківського центру, ІТшник Богдан Томенчук два тижні тому написав заяву на звільнення. Томенчук-старший підкреслює, що це рішення він прийняв ще задовго до обшуків. «Він планував звільнятися, – підкреслює батько. – Казав, що втрачає перспективу. Адже працював за смішну зарплату і, звісно, мав іншу роботу, яка була не пов’язана зі ЗНО, але приносила значно більше доходу. Я його просив добути до кінця цьогорічного ЗНО. Він добув, сталося те, що сталося, він пішов у відпустку і 3 вересня він звільнився».

Із цим звільненням, додає Томенчук-старший, у нього виникає дуже багато проблем. Бо Івано-Франківський РЦОЯО мусить починати роботу з нуля. Починаючи від нараховування зарплати і закінчуючи опрацюванням матеріалів ЗНО…

Тетяна СОБОЛИК