Понад 100 українських військовослужбовців уже звільнили з полону. Багато з них потребують психологічної допомоги, мають немало розладів. 

Про це в інтерв’ю польському виданню Onetу розповіла Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.

“До нас вони потрапляють просто в жахливому стані. Наприклад, частину взяли в полон в Маріуполі, їх катували кадировці. Їм надягали мішки на голови, очі заклеювали скотчем, а руки прив’язували до столу і вмикали бензопилу. І люди не розуміли, який палець чи руку їм зараз будуть відрізати. Вони тільки чули цей жахливий звук. Потім їх відвезли в так звану ДНР, де тримали пораненими без води, їжі і медикаментів. Дві людини були у дуже тяжкому стані, але їм навіть знеболюючого не дали”, – розповідає вона.

Потім цих полонених вивозили в Ростов, Курськ, Таганрог, Брянськ. Місяць їх допитували слідчі ФСБ. На 30 людей давали 1,5 літри води на добу. Постійно принижували. Не виводили до туалету. Тільки після цього їх доставили в Севастополь, де вперше нагодували і взагалі зареєстрували.

“Був ще великій обмін – 86 людей, коли ми повернули в Україну захисників Зміїного острову. Так знаєте, як там знущалися? При захопленні у полон «рашисти» забирали у чоловіків чоботи, наповнювали їх водою і знову взували. А потім в’язні лежали обличчям до землі на холоді по три-чотири дні. З обмороженими кінцівками та зав’язаними очима чоловіків переправляли до російських таборів, де допитували по 3-4 рази на добу і жорстоко били. Цих важкохворих, з ампутованими внаслідок обморожень кінцівками та пальцями ніг, окупанти погодились обміняти. П’ять годин вони везли їх на обмін на вантажних залізничних платформах”, – продовжує Людмила Денісова.

Принижували військовослужбовців-жінок. Їх підстригли і повністю оголили у присутності чоловіків. На мові агресора це називається «опустити».

Як зазначає омбудсмен, українські полонені зазнали нелюдських принижень, і росія постійно порушує Женевську конвенцію. 

Читайте також: На “Азовсталі” поранені військові вмирають через інфекційні гангрени. В облаштованому там шпиталі обмаль антибіотиків, і немає змоги проводити ампутації.