До місця виклику одразу направили вогнеборців 3-ї Державної пожежно-рятувальної частини міста Галич.
Прибувши на місце події, вони встановили, що вогонь охопив кімнату, перекриття та покрівлю одноповерхового житлового будинку, площа пожежі складала 45 м кв. Через сильне задимлення рятувальники працювали в апаратах захисту органів зору та дихання.
О 02:40 пожежу локалізували, о 02:56 – ліквідували в тих масштабах, яких вона набула на момент прибуття пожежно-рятувального підрозділу. Під час гасіння пожежі ланкою газодимозахисної служби в одній із кімнат виявили тіло власника житлового будинку, 1963 р.н., без ознак життя.
Внаслідок пожежі вогнем було знищено речі домашнього вжитку, пошкоджено стіни, перекриття та покрівлю житлового будинку.
Найбільш ймовірною причиною займання стало необережне поводження з вогнем зі сторони загиблого під час куріння.
До ліквідації вогню залучили 2 одиниці техніки та 10 чоловік особового складу від ГУ ДСНС в області.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює