На Прикарпатті у селі Верхній Струтинь, що на Рожнятівщині, проживає 70-річна Надія Ковальська. Жінка все своє життя пропрацювала фельдшером швидкої допомоги Рожнятівської лікарні. Після 45 років роботи на «швидкій» вона вийшла на пенсію, втім на заслуженому відпочинку продовжує лікувати і допомагати людям.
У той час коли пані Надія була студенткою, в родині підростало ще шестеро дітей. Батько був стельмахом – майстром з виготовлення возів і коліс. І він, і мати працювали в колгоспі. Вийшло так, що одночасно троє дітей вчилися – брат і сестра у Львові в інституті, Надія в Івано-Франківську. Складно було батькам навчати одразу трьох. Щоб не витрачати гроші на одяг, сестри обмінювалися ним між собою. Продукти давали з села.
Після навчання пані Надія отримала направлення на Рожнятівщину.
“То були нелегкі 90-ті роки, коли не було автобусів і 7 кілометрів доводилося ходити на роботу пішки, – пригадує вона. – На швидкій я працювала 45 років, останні 13 перед пенсією – старшим фельдшером. І ще 12 років на пенсії працювала. Проте це не у місті, де в бригаду швидкої входять і лікар, і фельдшер, іноді ще й медсестра або санітарка. Наша бригада включала лише фельдшера і водія. Ми їздила на виклики самі, були випадки, що доводилося приймати пологи на дому або й у машині. Пацієнти були і з інсультами, і з інфарктами, і виклики на аварії, і на утоплення. Були випадки, коли хворих доводилося переносити на ношах удвох з водієм. Така наша була робота. Їхали й не знали, що цього разу буде. Дякую Богу, що за всі роки моєї роботи в машині швидкої допомоги на моїх чергуваннях ніхто не помер. То Бог моїми руками рятував людей“.
Нині п. Надія на пенсії, але продовжує допомагати людям народною медициною. Її досвід з офіційної медицини дає змогу встановити діагноз. Люди просять в неї допомоги. Жінка каже, що коли люди здорові – радіє, що допомогла їм.
В селі до Надії Володимирівни завжди звертаються за порадою і допомогою. Для селян фельдшер – то як лікар. Добре робить жінка і різного виду масажі. А ще люди звертаються до неї за лікарськими травами чи настойками, мазями, які вона виготовляє власноруч. І не лише односельчани, а й з Івано-Франківська, Львівщини, з ближніх сіл і навколишніх міст.
У розмові п. Надія зазначила, що цікавилася травами ще з дитинства. Як ішла корову пасти, то мама казала, що ту чи іншу траву, корінь, листки треба назбирати. Коли ходили з подругами в ліс по гриби, то дівчата збирали гриби або ягоди, а Надія несла оберемки лікарських, цілющих рослин і трав. Адже село Верхній Струтинь розташоване поблизу гір, де немає заводів, де повітря чисте, а трав є багато.
Цілителька-медик вважає, що ліки навколо нас, лише треба їх розрізняти і правильно використовувати.
Надія Володимирівна Ковальська знана не лише на Рожнятівщині травниця, цілителька, але й фітотерапевт. Своє захоплення лікарськими травами завжди поєднувала з основною роботою, а почалося воно ще зі шкільних років.
Її мама і чоловікова матір добре зналися на травах, збирали їх, радили людям при різних захворюваннях, виготовляли збори, чаї. Від них багато чому навчилася і вона. А ще читала літературу, каже, це обов’язкова справа. Треба знати про дію того чи іншого цілющого зілля, коли і як заготовити, при яких захворюваннях використовувати, рецептуру, дозування, поєднання з іншими лікарськими рослинами.
…Звіробій, брусниця, деревій, календула, листя малини, чистотіл, арніка, аїр, подорожник, кульбаба, калган тощо. Жінка заготовляє до ста видів трав.
«Кожна трава чи корінь мають свої цілющі властивості, – стверджує Надія Володимирівна. – Трав є дуже багато. І бруньки, і листя, і коріння, і кора, і горіхи. І це все у нас росте. Збираю цілюще зілля здебільшого в Карпатах, де найчистіше повітря, деякі вирощую біля хати. Наприклад, маю алоє у горщику, якому вже сорок років. Росте біля хати м’ята перцева, меліса, кмин чорний. Зберігаю лікарські трави на горищі в паперових ящиках, кожен з яких підписаний. Кому що треба – ділюся. І трави заготовляю, і готую збори».
Мазі настоює на олії з льону чи оливковій. При цьому враховує супутні захворювання, підбирає так, аби лікувати весь організм. Є люди, яким передає лікарські трави вже десятиліттями. Тішиться, що їм від того стає легше.
«Коли людям допомогли мої трави, то вони знову повертаються, приїжджають, телефонують, – каже Надія Ковальська. – У нас медицина пішла вперед. Офіційна медицина добра, але і народна медицина теж допомагає. Я радію, що пройшли реформи в медичній галузі і зараз є сімейні лікарі. В той час, коли я працювала, то було складніше з цим всім».
Привозять до п. Надії дітей з ДЦП, вона робить їм масажі. Є такі пацієнти, що пройшло 10-20 років, а вони телефонують до неї, розпитують про життя і приїжджають знову за допомогою. Жінка стверджує, що найчастіше люди звертаються з хворобами шлунко-кишкового тракту, проблемами з печінкою та підшлунковою залозою, остеохондрозами та остеопорозами.
Цілителька, як кажуть у народі, вправляє хребет, якщо є зміщення. Все вона робить вручну. Звертаються за допомогою до Надії і медики та їхні діти.
ПОРАДИ ВІД НАДІЇ КОВАЛЬСЬКОЇ:
Стрес, агресія, безсоння, паніка – це те, що в цей нелегкий час трапилося практично з кожним українцем. Коли нерви не в порядку, виникають проблеми із засипанням, сон стає неспокійним, а вранці ви відчуваєте себе зовсім невідпочилими. Заснути солодким сном допоможуть лікарські рослини. Ромашка, меліса, пустирник, лаванда, м’ята, звіробій – і це не весь перелік трав, що добре впливають на нервову систему і заспокоюють її. Розслаблюючий та заспокійливий чай із трав повинен містити максимальну кількість поживних речовин, ферментів. Перед важким, повним хвилювань днем можна приготувати собі настій із ромашки, бергамоту, м’яти. Трави мають м’яку розслаблюючу дію.
У разі безсоння або виникнення панічних станів для спокою та здоров’я нервової системи оптимально застосовувати наступний склад заспокійливого чаю: валеріану – надає седативний ефект, допомагає набути спокою при сильному стресі; собача кропива — сприятливо впливає на серце і нерви; лаванду — справляється зі стресом, покращує стан шкірного покриву, знімає м’язові спазми і біль, має протизапальну дію; ромашку — забезпечує розслаблення, позбавлення від дискомфорту, спазмів та відчуття болю.
При аритмії доцільно вживати трав’яний чай для заспокоєння серцевої діяльності. Наприклад, на основі лаванди, звіробою, валеріани або хмелю. Знижує артеріальний тиск чай з плодів пахучого кропу, собачої кропиви, глоду. Для зменшення рівня холестерину в крові можуть використовуватися ламінарія, листя кропиви, квітки безсмертника піщаного.
Трав’яні заспокійливі чаї, крім позитивних властивостей, мають і певні протипоказання. Тому до їх вживання слід підійти з обережністю в дитячому віці, вагітним і жінкам, що годують, особам із серйозними серцево-судинними патологіями, дисфункціями травної системи та печінки, алергікам.
Я всі трави збираю сама, але хто немає, то рекомендую для досягнення більшого ефекту краще купувати заспокійливий чай із трав у зборі.
Зверніть увагу, що дитячий організм чутливіший, ніж дорослий. Нервова система дитини ще формується, тому використовуючи агресивні лікарські засоби ми ризикуємо порушити її роботу. Заспокійливі чаї не лише допоможуть дитині спати міцним здоровим сном, але й стабілізують його нервову систему. Зроблять дитину менш збудливою, знімуть відчуття стресу та пригніченості.
Багато людей раніше розслаблялися і знімали стрес за допомогою алкоголю. Не робіть цього, не будьмо ворогами в тилу. Маємо мислити тверезо і виважено. Алкоголь нічого не вирішує.
Пам’ятаймо краще про Піст та Молитву. Біблія каже: “Так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне”. Тому в часи тривоги, неспокою, закликаю активніше молитися та приймати Святе Причастя.
Мар’яна ЛОКАТИР