Як у похилому віці зберегти міцне здоров’я і ясний розум?

На старість у людей помітно псується не тільки здоров’я, але й характер. Заощадливість переростає у скупість, недовіра – у підозріливість, наполегливість – у впертість, бажання вчитися – у зарозуміле всезнайство. Прискіпливість, сварливість, злобливість, шаблонність мислення та звуження інтересів – все це часто прирікає старших людей на самотність через втрату взаєморозуміння з молодшим поколінням. На тлі закономірного згасання життєвих сил організму та одвічних старечих болячок такі неприємні риси характеру перетворюють життя людини на старості на суцільну муку не тільки для неї самої, але й для рідних, близьких і навіть сусідів.

Чи можливо на схилі літ зберегти не лише тілесне здоров’я, але й ясний розум, “Галицький кореспондент” поцікавився у позаштатного обласного лікаря-геронтолога Наталії Андрієнко.

Учитися ніколи не пізно

“Розумові навантаження для людей старшого віку вкрай необхідні, – стверджує Наталія Андрієнко. – Людина, яка вийшла на пенсію, не повинна різко обривати свої соціальні зв’язки, втрачати професійні навички, їй потрібно й надалі працювати над собою, над своїм інтелектуальним розвитком. Не випадково тепер у багатьох областях України, зокрема й на Львівщині, в університетах створюють відділення для людей похилого віку, в яких вони вивчають історію, іноземні мови, психологію. Навіть якщо ці знання пенсіонери не будуть застосовувати на практиці, вони допомагатимуть літнім людям спілкуватися в сім’ї, зі своїм найближчим оточенням”.

Фахівці стверджують, що у людей, які живуть інтенсивним інтелектуальним життям, ймовірність заслабнути старечим недоумством значно менша. У них постійно відбувається тренування усіх структур мозку, тому атрофія практично не розвивається. Особливо це стосується людей, які не припиняють професійної діяльності. Адже навіть при хворобі Альцгеймера професійна пам’ять у людей зберігається найдовше. Тож хоч би як не хотілося на старості просто залягти на диван, уткнутися в телевізор і провести так найближчі декілька років, необхідно шукати поживу для розуму і бодай штучно підтримувати інтерес до життя.

“Якщо людина на старості буде присвячувати свій час заняттям із внуками чи правнуками, вона навчатиметься разом із ними і в такий спосіб підтримуватиме свій інтелектуальний рівень, – радить обласний лікар-геронтолог. – З цією метою пенсіонерам також краще відмовитися від перегляду телесеріалів, мильних опер, а натомість дивитися різні пізнавальні фільми, які пропонують канали кабельного телебачення”.

На жаль, ми живемо у надто заполітизований час, коли люди пенсійного віку надто багато уваги звертають на політичні новини в газетах чи ток-шоу на телебаченні. Зайва перейнятість політичною ситуацією може провокувати стрес, який здатний вибити з голови найважливіші речі і навіть серйозно порушити роботу мозку. Через значні переживання в організмі підвищується рівень кортизолу – гормону стресу, який ушкоджує гіпокамп – відділ мозку, що відповідає за здатність до навчання і запам’ятовування.

“Для людей старшого віку також характерною є хвороба Паркінсона, – зауважила Наталія Андрієнко. – Тому родичам та близьким слід пильнувати за поведінкою старших людей, і якщо у них з’являється навіть незначний тремор кистей рук, голови, постійна втома, м’язева слабість, забудькуватість, різка втрата розумових здібностей, слід обов’язково проконсультуватися у невролога і чекати на його пораду. Тепер є препарати, які добре допомагають у таких ситуаціях, покращуючи якість життя, але вживати їх потрібно постійно і тривалий час. На жаль, старші люди часом хочуть приймати ліки кілька днів і бути ідеально здоровими, як у сімнадцять років”.

Дієта і рух – проти старості

Для підтримання організму на старості багато важить раціональне харчування. Лікарі часто рекомендують людям пенсійного віку вживати в їжу велику кількість фруктів, овочів і риби та обмежити споживання солі і тваринних жирів. А для того, щоб якомога довше зберегти пам’ять, кажуть, корисною є “середземноморська” дієта: риба, морепродукти, овочі, фрукти, маслинова олія.

“Якщо увесь раціон старшої людини розділити на п’ять частин, то три з них мають становити овочі, фрукти і баластні речовини – ті, які заповнюють шлунок, кишечник і допомагають нормально сходити в туалет, – пояснювала Наталія Андрієнко. – Одну частину повинні складати протеїни, тобто білки. Але слід надавати перевагу рослинним білкам, а м’ясо споживати дієтичне (телятина, курка, індик, кролик), частіше вдаватися до рибної дієти. Про смалець і сало слід взагалі забути, бо це їжа для молодих”.

Лікарі також радять людям похилого віку не їсти смаженого м’яса, а лише варене або запечене у власному соку. Старші люди також можуть собі дозволити яєчний білок, але не більше трьох яєчок у тиждень. Компенсувати білки, які повинні потрапляти в організм, можна за рахунок бобових, якщо шлунок і кишечник нормально їх переносять. Слід звернути увагу також на молокопродукти (кефір, ряжанка або кисляк, тобто одноденний кефір, кисломолочний сир), які сприяють профілактиці остеопорозу (ламкості кісток) та нормальному травленню.

Як би це банально не звучало, але рухливий спосіб життя на старості запобігає не лише фізичним, але й розумовим недугам. Зокрема, фахівці відзначають, що всі види фізичної активності збільшують кількість нейротрансмітерів – хімічних “агентів”, які забезпечують нормальне функціонування мозку. Найбільш відомими з них є серотонін (сприяє відчуттю благополуччя), норепинефрин (підтримує стан зібраності) і ендорфін (знімає біль, стан тривоги, дає відчуття задоволення). Фізична активність потрібна також для формування дендритів – відростків, за допомогою яких нервові клітини “спілкуються” між собою. Ще одна заслуга фізичних вправ у тому, що вони покращують циркуляцію крові. Завдяки цьому кисень і поживні речовини швидше доставляються, зокрема, і до мозку. Це особливо важливо, оскільки мозок потребує інтенсивного припливу кисню для оптимальної роботи, адже він використовує більше кисню, ніж будь-який інший орган.

“Краще почувають себе старші люди, які шукають собі якусь громадську роботу, а не закриті у квартирі чи своєму особняку, допомагають рідним, ведуть достатньо рухливий спосіб життя, – переконує Наталія Андрієнко. – Ті, хто раніше займався спортом, повинні продовжувати ці заняття в розумних межах, для решти є оздоровча гімнастика, плавання. Старші люди, які мають поліартрити чи проблеми з хребтом, можуть займатися модною тепер хенд-мейк-терапією (в’язання гачком, спицями), завдяки цьому розробляються суглоби рук, ці заняття також не дають розвиватися скованості кистей. Бажаними є ранкові та вечірні прогулянки на свіжому повітрі”.

Окрім того, лікарі радять людям старшого віку щороку проходити у поліклініках медичні огляди і дослухатися до рекомендацій. Обов’язково робити кардіограму та стежити за артеріальним тиском. Якщо тиск у літніх людей підвищується понад 130 на 80, то така людина конче потребує обстеження щодо стану серцево-судинної системи та захворювання нирок.

“Я закликаю пацієнтів старшого віку не вживати жодних ліків самостійно, керуючись тим, що їх вживає сусідка чи порадила колежанка, – застерігає лікар-геронтолог. – Завжди треба радитися з лікарем, тому що будь-який препарат має індивідуальні показання”.

Любов СКАВРОН