Українська баскетбольна першість потерпає від засилля легіонерів. «ГК» хоче з’ясувати, чому іноземні гравці обирають Україну і наскільки виправданим є їх запрошення у вітчизняні клуби.

Чотири роки тому, коли відбулося об’єднання клубів Української баскетбольної ліги та Суперліги в єдиний чемпіонат, вперше було прийнято рішення про обмеження кількості іноземців у клубах Суперліги (не менше п’яти українців у заявці на гру) та обов’язкову присутність одного українця на майданчику. Іншими словами, почала діяти формула «4+1» (4 іноземні гравці та 1 українець одночасно на майданчику від однієї команди). Вже третій сезон саме за таким сценарієм проводиться елітна першість України з баскетболу. Та чи виграв від цього український баскетбол?

У головних ролях

Сьогодні близько 70 іноземних гравців захищають кольори 13-ти баскетбольних клубів української Суперліги. Кожна з команд, як зазначено вище, має у своєму складі не більше п’яти таких гравців. Найбільш затребуваними легіонерами вже не один рік є уродженці США, яких маємо біля півсотні. Решта двадцять мають паспорти країн колишньої Югославії (Сербія, Чорногорія, Боснія та Македонія), або ж пострадянських держав (Білорусь, Литва та Латвія). Ясна річ, що практично всі вони займають провідні місця у своїх командах. За прикладами далеко ходити не треба: серед двадцяти найкорисніших гравців цьогорічної першості маємо тільки… одного українця – Олексія Печерова («Азовмаш») з показником ефективності – 17,3. Натомість на передових позиціях перебувають американці Шон Кінг (25,3) та Джеремі Шаппел (18,5), а також серб Владан Вукосавлевич (24,9).

Тренерські справи

Не так давно на підмогу Україні прийшов один з найкращих гравців вітчизняної баскетбольної першості, атакувальний захисник Стівен Буртт, який прийняв українське громадянство і нині є лідером не лише дніпропетровського «Дніпра», а й збірної України. Втім, це не допомогло нашій команді гідно виступити на чемпіонаті Європи-2011 у Литві. Не допоміг і колосальний досвід головного тренера збірної – 65-річного американця Майка Фрателла, який свого часу працював з командами НБА («Атланта Хокс», «Нью-Йорк Нікс», «Клівленд Кавальєрс» та «Мемфіс Гріззліс»). До речі, про тренерів. Сьогодні в українській Суперлізі працює аж 8 іноземних фахівців. Причому деякі клуби, як-от маріупольський «Азовмаш» чи львівська «Галичина», не зрадили довірі саме іноземним фахівцям, змінивши іноземців на іноземців. Та чи покращилися від цього результати – ще питання, адже обидва клуби не виконують завдань на сезон – відповідно, боротьби за чемпіонство та виходу до серії плей-оф.

Фінансова складова

«Іноземних гравців завжди тягне туди, де є гроші, – заявив в одному з інтерв’ю екс-капітан БК «Говерла», литовський форвард Айварас Кяушас. – Однак, крім того, важливим є також рівень першості. Щось подібне відбувається і в Україні. Гадаю, ваша країна є досить привабливою для справді хороших гравців». Не секрет, що впродовж останніх кількох років відбуваються досить великі фінансові вливання в український баскетбол. Зрештою, кожен з клубів Суперліги має оперувати сезонним бюджетом в межах 700 тисяч – 2,5 мільйона доларів США. Виходить, що на календарний місяць клуб має витрачати в середньому 300 тисяч дол. на зарплати гравцям. Більшість із цієї суми, звісно ж, іде на утримання легіонерів. За інформацією всеукраїнського інтернет-порталу іSport.ua, який провів неофіційне дослідження статків баскетболістів в Україні (офіційна інформація стосовного цього невідома), найбільше у минулому сезоні заробили гравці трьох грандів – «Азовмашу», «Донецька» та «Будівельника», в яких гравці-легіонери заробляли від 20 до 40 тисяч доларів на місяць. Зарплати українських гравців, зрозуміло ж, виявились набагато скромнішими.

Новий сезон – нова формула?

За інформацією, яку «ГК» вдалося отримати одразу з кількох джерел, наступний сезон українська Суперліга може розпочати за формулою «3+2» (3 іноземних гравці та 2 українці одночасно на майданчику). Такий підхід вже успішно діє на чемпіонаті Росії і, більше того, дав хороший результат, яким сміливо можна вважати перемогу на Чемпіонаті Європи. Та чи будуть клуби вітчизняної Суперліги готовими до такого розвитку подій? Між іншим, однією з «потерпілих» від революційного нововведення може стати івано-франківська «Говерла», яка у цьогорічній першості має далеко не найсильніший український підбір виконавців. Скажімо, центровий Ярослав Лемик посідає тільки 77 місце у рейтингу ефективності гравців ліги. Цілком очевидно, що тренерському штабу «ведмедів», мабуть, вже зараз потрібно думати про українське підсилення на сезон 2012-2013.

Тарас ЛЮТИЙ

Довідка:

Закордон нам допоможе

Першими легіонерами у професійних клубах Івано-Франківщини цього століття слід вважати іноземців футбольного «Спартака» – бразильця Хав’єра Люсіано Кунья та румуна Августина Кіріце, які допомогли франківцям здобути восьме місце в сезоні 2004/2005 (Перша ліга). Через три роки настала черга жіночого футбольного клубу «Нафтохімік», який напередодні виступів у Кубку УЄФА 2008/2009 підсилився квартетом екзотичних футболісток – воротарем Анжулі Ладрон (Мексика) та гравцями Айві Люїк (Австралія), Веронікою Пьюа (Південна Африка) та Росіо Маргаритою Ернандес (Мексика). У результаті калушанки пробилися до другого кваліфікаційного раунду жіночої Ліги чемпіонів, але піднятися вище не зуміли. Згодом моду на легіонерів перейняла баскетбольна «Говерла». За чотири сезони закордонних гравців у складі клубу було 23, більшість з яких американці. Серед них найкращими були Патрік Спаркс, Тейт Деккер, Майк Фрейзер, а пізніше і Деррік Зіммерман, Джеремі Шаппел, Данте Свонсон та Ерік Колмен. Саме завдяки їх допомозі в сезоні 2010/2011 «ведмеді» здобули бронзові нагороди вітчизняної Суперліги. Водночас останні два роки футзальний «Ураган» запрошує до свого складу бразильських виконавців (7 гравців), серед яких найяскравіше себе проявив дует Біро Жаде – Сержао, який привів клуб до «золота» чемпіонату України.